Корисні лінки
 
Запитання - відповіді

 

 
Мій чоловік був інвалідом трудового каліцтва та за життя йому було встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва. Проте, за життя мій чоловік за отриманням страхових виплат за законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві не звертався. Чи має право дружина померлого на отримання належних чоловікові страхових виплат?
В разі, якщо потерпілим за їх життя не призначалися та не нараховувалися страхові виплати або інші виплати на відшкодування шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом, то близькі родичі потерпілих або члени їх сімей не мають права на відшкодування шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом таких потерпілих, якщо право на відшкодування шкоди належало безпосередньо потерпілим.
Я продовжую отримувати страхові виплати від підприємства-роботодавця, на якому отримав ушкодження здоров’я внаслідок трудового каліцтва. Проте, підприємство пропонує мені забрати документи, які посвідчують моє право на відшкодування шкоди та звернутися до Фонду соціального страхування від нещасних випадків для продовження страхових виплат. Чи законною є вимога підприємства?
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги..
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального  страхування України.
       Відповідно до абзацу шостого п. 3 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту. Форма акта, перелік документів, а також строк передачі встановлюються Фондом.
На виконання вказаної норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» постановою правління Фонду cоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року № 10 затверджена Інструкція про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату.
Згідно з п. 4 вказаної Інструкції особова справа потерпілого від нещасного випадку на виробництві повинна містити такі документи:
1. Заява потерпілого власнику підприємства про первинне призначення відшкодування шкоди;
2. Копія довідки про ідентифікаційний номер в Державній податковій адміністрації;
3. Акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання) або нотаріально завірена копія;
4. Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався) або нотаріально завірена копія;
5. Акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено) або нотаріально завірена копія;
6. Рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві (якщо було засідання суду з цього питання) або нотаріально завірена копія;
7. Висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності по кожному засіданню МСЕК або нотаріально завірена копія;
8. Довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу на дату передачі особової справи потерпілого;
9. Копія трудової книжки потерпілого, що завірена страхувальником або нотаріусом.
Таким чином пропонуємо Вам звернутися до підприємства-роботодавця з питанням про передачу Вашої особової справи потерпілого до Фонду.
Моя мати отримала травму на виробництві, внаслідок якої через декілька днів померла в лікарні. Під час перебування в лікарні нею самостійно було оплачено вартість наданих їх медичних послуг за власні кошти. Чи може Фонд соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати мені витрати, понесені моєю матір’ю за життя на лікування?
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання, організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого, забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги.
Таким чином, чинним законодавством передбачено можливість відшкодування витрат на лікування безпосередньо потерпілому, а не родичам потерпілого.
У зв’язку із прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», проведення яких перевірок суб’єктів господарювання відносяться до компетенції робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України?
Відповідно до статті 241 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, виду економічної діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону, та достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності.
Пунктом 6 Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009р. № 540, визначено, що планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за нарахуванням і сплатою суб'єктами господарювання страхових внесків та цільовим використанням коштів страхування від нещасного випадку, здійснюються з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік; із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки; з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.
Статтями 1654 та 24410 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, за які правопорушення, ким та у якому розмірі застосовуються санкції при порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Пунктом 10 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 р. N 36, зареєстрованої у Мін'юсті 01.08.2007 р. N 867/14134 (далі - постанова N 36), передбачено, що усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань розв'язання спору до спеціальної комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду, рішення якої може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції Фонду, а рішення останньої - до його правління.
У зв'язку з прийняттям Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на сьогоднішній день Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду від 12.07.2007р. № 36, втратила чинність, але її положення поширюються на правовідносини по стягненню заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав (постанова правління Фонду від 30.11.2010 р. № 31).
Відповідно до п.1 «Методичних рекомендацій щодо повернення страхувальникам надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів», суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються страхувальникам за їх заявою на підставі Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2010 року та після перевірки правильності нарахування і перерахування страхових внесків і складання акта за результатами такої перевірки.
До якого класу професійного ризику виробництва буде віднесено страхувальника, якщо у нього декілька років не велась фінансово-господарська діяльність, а тим видом діяльності, що зазначений у його обліковій картці як основний, він не займається?
Відповідно до п.3.9. «Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний)», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 30 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за № 1337/18632), у разі якщо страхувальником не проводилась господарська діяльність і за результатами попереднього року неможливо встановити основний вид економічної діяльності, йому необхідно звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду із заявою за формою згідно з додатком 3 цього Порядку, у якій вказується основний вид економічної діяльності. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду відносить цього страхувальника до класу професійного ризику виробництва та не пізніше наступного робочого дня надсилає органу Пенсійного фонду повідомлення про віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок, і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
При цьому вносяться відповідні записи до журналу обліку повідомлень про віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
У разі якщо при державній реєстрації страхувальника вказаний у заяві вид економічної діяльності взагалі відсутній, страхувальник повинен звернутись до державного реєстратора для внесення відповідних змін.
Чи подається роботодавцями до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звітність після 01.01.2011 року ( з моменту введення в дію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 07.07.2010 р. №2464-VI)?
Відповідно до п. 3.10. «Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний)», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 30 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за № 1337/18632), страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання)відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі – відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.
Крім того,на підставі п.2.2 постанови правління Фонду «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фондусоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 30.11.2010 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 року за № 1286/18581), страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань станом на 01.01.2011 року, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду щоквартальну звітність за встановленою формою до повного погашення заборгованості: за 1 квартал – до 20 квітня звітного року; за 2 квартал – до 20 липня звітного року; за 3 квартал – до 20 жовтня звітного року; за 4 квартал – до 25 січня року, наступного за звітним.
Адміністрація підприємства приховала (за згодою з потерпілим) факт виробничого травмування внаслідок нещасного випадку, а через деякий час стан здоров’я потерпілого погіршився або з’ясувалося, що травма виявилася набагато серйознішою…
Чи може така травма бути легалізована, оскаржена потерпілим?
Подібні приведеній ситуації випадки безумовно мають місце. Водночас запобігти таким діям на даний час неможливо, оскільки п. 26 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженому постановою КМУ від 25.08.04 № 1112 (далі – Порядок) визначено, що нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).
У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається у судовому порядку.
Чи розглядається як правопорушення виявлений факт несвоєчасного інформування роботодавцем робочого органу виконавчої дирекції Фонду про нещасний випадок, що стався на підприємстві але питання щодо його розслідування постало лише на підставі заяви потерпілого?
Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 34 від 19.06.2003 р., щодо строку інформування роботодавцем робочого органу виконавчої дирекції Фонду про нещасні випадки або професійні захворювання на підприємстві визначено, що роботодавець протягом доби, … в установленому порядку інформує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві.
Водночас, статтею 1654 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про …, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, … -
тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приведені вимоги дають однозначні підстави вважати правопорушенням несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок, що стався на підприємстві, незалежно від його класифікації чи обумовленого непоінформованістю роботодавця про його настання.
Виняток можуть складати повідомлення про нещасні випадки, внаслідок яких втрата працездатності настала не одразу, при умові його надання впродовж доби з часу фактичного спричинення втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, що підтверджено медичним висновком.
В процесі розслідування нещасного випадку з’ясувалося, що з громадянином, який був залученийдо роботи в інтересах певного підприємства і потерпів внаслідок нещасного випадку, не було оформлено будь-яких договорів чи документів про працевлаштування.
Чи вважаються за подібних обставин відносини між власником підприємства (роботодавцем) і громадянином трудовими?
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р., про практику розгляду судами трудових спорів, роз’яснюється, що згідно зі ст. 24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.
Які захворювання вважаються професійними та чи всі вони розслідуються?
До хронічних професійних захворювань належать захворювання, що виникли внаслідок  професійної діяльності працівника та зумовлюються впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов’язаних з роботою (шум, локальна та загальна вібрація, запиленість, загазованість, іонізуюче випромінювання та інші фактори).
Випадки професійних інфекційних захворювань (туберкульоз, бруцельоз та інші), а також хронічна професійна інтоксикація розслідуються як хронічні професійні захворювання.
Усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.
Яка відповідальність передбачена за порушення Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»?
За порушення Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачена адміністративна відповідальність (ст. 1654 , 18823 Кодексу України про адміністративні правопорушення) посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які не мають статусу підприємця та використовують найману працю, фізичних осіб, які не мають статусу підприємця та використовують найману працю.
Які розміри штрафів передбачені за несвоєчасне повідомлення Фонду про нещасний випадок, який стався на виробництві та інші порушення законодавства про страхування від нещасного випадку?
Керуючись статтями 45, 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та статтями 1654, 18823 Кодексу України про адміністративні правопорушення робочі органи виконавчої дирекції Фонду застосовують адміністративні стягнення за допущення таких порушень законодавства про страхування від нещасного випадку:
1. порушення порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
2. несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів;
3. несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про:
- річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг);
- нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання , що сталися на підприємстві;
- зміни технології робіт або виду діяльності підприємства;
4. за вчинення дій що попереджають уповноваженим особам органів Фонду у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у випадках, передбачених законом.
Вищезазначені порушення згідно ст. 1654, 18823 тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 гривень).
У відповідності до статті 38 Кодексу адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення.
Я інвалід 2-ї групи трудового каліцтва (без двох ніг). Хто повинен забезпечити мене коляскою та протезами?
Потерпілі від травм на виробництві та професійного захворювання, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд).
Необхідність у забезпеченні потерпілих технічними та іншими засобами реабілітації визначають медико-соціальні експертні комісії з розробленням індивідуальної програми реабілітації на підставі висновку лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів.
Облік потерпілих, які мають право на безоплатне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, ведуть робочі органи виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації їх проживання.
Яка періодичність надання санаторно-курортних путівок для інвалідів?
Згідно з п. 2.6. «Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування» (далі – Положення) «потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме:
- інваліди І групи щороку;
- інваліди ІІ групи один раз на два роки;
- інваліди ІІІ групи один раз на три роки.
В яких випадках Фонд проводить компенсацію за санаторно-курортне лікування інвалідів?
Відповідно до п. 2.6. «Положення» «У разі самостійного придбання потерпілим путівки за профілем відповідно до наслідків виробничої травми чи професійного захворювання згідно з довідкою за формою № 070/о до санаторію, визначеного тендером, та за наявності укладених договорів з санаторіями, її вартість компенсується за ціною путівки, зазначеною в умовах договору з санаторієм, за умови перебування потерпілого на обліку для отримання путівки та за наявності документів, що підтверджують сплату вартості путівки (прибутковий касовий ордер або розрахунково-касовий чек) та відповідно заповненого зворотного талона до придбаної путівки».
Дізналася, що у деяких випадках надається можливість потерпілому від нещасного випадку на виробництві перейти з одного виду пенсії на другий, і в такому разі може бути більший розмір пенсії. Поясніть, як це оформити юридично і хто користується таким правом?
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у встановленому законодавством порядку відшкодовує працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я щомісячну страхову виплату та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що у разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не має перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. З метою соціального захисту потерпілих та відповідно до вимог Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління фонду від 27.04.2007р. № 24, передбачено, якщо потерпілий замість пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання перейшов на пенсію за віком, то з дати переходу на інший вид пенсії щомісячна страхова виплата проводиться у розмірі, без урахування суми пенсії по інвалідності. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ пенсія за віком значно перевищує розмір пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання.
При цьому слід брати до уваги, що у разі переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, потерпілі можуть отримати більший розмір пенсії, при цьому буде збережено виплати на догляд, санаторно-курортне лікування, додаткове харчування, а також на медичні та соціальні послуги, передбачені висновком МСЕК.
В разі, якщо потерпілим за їх життя не призначалися та не нараховувалися страхові виплати або інші виплати на відшкодування шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом, то близькі родичі потерпілих або члени їх сімей не мають права на відшкодування шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом таких потерпілих, якщо право на відшкодування шкоди належало безпосередньо потерпілим.

           На підставі якого документу потерпілий від нещасного випадку на  виробництві   переводиться
          налегшу роботу?

     
На підставі ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. №1105 -XIV

Нещасний випадок трапився у 1986 році. На які виплати я можу розраховувати, якщо підприємство, де я працював існує, але акту про нещасний випадок я не маю та мені його не надають?

     Підставою для призначення страхових виплат є акт Н-1. У разі його відсутності у Фонду немає підстав для призначення та здійснення страхових виплат

У мене загинув чоловік при виконанні службових обов’язків. Маю двох дітей 10 та 2 років. У чоловіка від першого одруження є 15 річна дитина (він виплачував аліменти). На яку кількість членів сім’ї буде ділитись його середня заробітна плата?

      Неповнолітні діти, на утримання  яких потерпілий виплачував , або був зобов’язаний виплачувати аліменти, вважаються такими, що перебували на його утриманні.

В яких випадках змінюється клас професійного ризику підприємства?

1.   За даними відомості розподілу, що тягне за собою підвищення класу професійного ризику

2.   У разі, якщо страхувальником не проводилась господарська діяльність і за результатами попереднього року неможливо встановити клас професійного ризику ( за заявою, згідно додатку 3.)

3.   За результатами перевірки.

4.   Страхувальник (при первинній реєстрації) у разі незгоди з установленим класом професійного ризику виробництва протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення  про взяття на облік, як платника єдиного внеску від органу ПФ звертається з відповідною заявою (дод.3) до робочого органу Фонду.

У 1998 році я отримав травму на підприємстві, після чого мені було встановлено втрату працездатності 25% в 2000 році безстроково. Після травми продовжував працювати. Підприємство мені виплати не виплачувало. Чи маю я право звернутися до Фонду за страховими виплатами в зв’язку з травмою за наявності копії акту Н-1, завіреною нотаріально?

Стаття 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності» (далі –Закон) передбачає, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:

- Акт розслідування нещасного випадку або професійного захворювання за встановленими  формами.

- Відповідно до статті 13 Закону підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами. З цього випливає, що Законом не передбачено розгляд справ про страхові виплати за наявності нотаріально завірених копій вищезазначених  актів.

- Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше після закінчення трьох років з дня встановлення МСЕК втрати працездатності, страхові виплати призначаються з дня звернення до Фонду, при цьому одноразова допомога за 2000 рік не призначається, оскільки стійка втрата працездатності настала до початку діяльності Фонду.

 

 
Copyright © 2008. Всі права захищені
м. Київ, 03113, пров. Артилерійський, 7-9