Корисні лінки
 
Ми пишемо
Наші публікації
 
 
 

2015 рік

Відбулася церемонія нагородження «Спартаківець року»

10 грудня в колонній залі Київської міської державної адміністрації за участю начальника Управління Ірини Протченко відбулася урочиста церемонія нагородження фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» «Спартаківець року».

У церемонії нагородження взяли участь представники органів державної та місцевої влади, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, олімпійські чемпіони, спортсмени, ветерани спорту, тренери, юні вихованці товариства «Спартак», а також керівники компаній та організацій, які співпрацюють з Київською міською організацією ФСТ «Спартак».

Захід присвятили 80-ти річчю товариства та 10-ти річчю відродження Київської міської організації ФСТ «Спартак». Найкращих обирали у 12-ти номінаціях. За підсумком змагань, проведених товариством протягом року, відбулося 25 спортивних заходів. У них взяли участь 43 збірні команди трудових колективів столиці, а це близько 10000 учасників.

Управління ВД Фонду у місті Києві було нагороджено у номінації «Сильні духом» – за організацію та проведення ІІІ Київської міської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу», участь у фінальних змаганнях ІІІ Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу», а також за долучення потерпілих на виробництві у місті Києві до інших спортивних змагань, що проводилися товариством «Спартак» протягом року.

Начальник Управління Ірина Протченко щиро подякувала організаторам за отриману нагороду. Ірина Юріївна зазначила, що це відзнака тої плідної праці, яку проводить колектив Управління спільно з КМО ФСТ «Спартак» задля  соціально-психологічної адаптації потерпілих на виробництві, залучення їх до активної участі у громадському житті та зміцнення здоров'я засобами фізичної культури та заняття спортом.

На сайті Управління - 15 | 12 | 2015 - http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1867

 

 

 

Фінансова стабільність Фонду залежить від багатьох чинників

Тургунова Ольга Миколаївна,
заступник начальника Управління
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в місті Києві

«Фонд зобов’язаний вживати заходів щодо …
забезпечення фінансової стабільності Фонду»,

(стаття 10, ч.2, п. 3 Закону України «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування»)

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в новій редакції скеровує робочі органи Фонду до заходів, які забезпечують фінансову стабільність Фонду. У роботі з страхувальниками та потерпілими така робота має два основні напрями: комплекс робіт, спрямованих на повне отримання страхових внесків від страхувальників та оптимальне використання коштів на потреби потерпілих від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

За минулий рік у Києві кількість страхувальників - платників внесків до Фонду загальнодержавного соціального страхування збільшилася на 20 тисяч і складає більше 260 тисяч. Безумовно, події минулого року негативно вплинули на стабільність діяльності суб’єктів підприємництва, відповідно зменшилася кількість активних, які протягом року здійснювали статутну діяльність та сплачували відповідні податки, а також внески до Фонду. І навіть за таких умов спеціалістами Управління протягом 2014 року 2,6 тис. страхувальників віднесено до вищого класу професійного ризику виробництва, що позитивно впливає на суму відрахувань за єдиним соціальним внеском кожним конкретним платником внесків, та в підсумку збільшує надходження до Фонду.

Певним позитивним чинником для Фонду слід вважати запроваджені з початку року зміни до майже двадцяти законів, які регулюють діяльність органів державного фінансового контролю, Антимонопольного комітету, сфери захисту прав споживачів, санітарно-епідеміологічної служби, контролю якості і безпеки лікарських засобів, виконавчої служби, гідрометеорологічної служби, захисту рослин, лісового та мисливського господарства та ін., що впроваджені розділом VІІ нової редакції Закону. Такі зміни встановлюють засади загальнообов’язкового державного соціального страхування для працівників цих органів, включаючи страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Такими змінами розширюється база страхувальників, що має безпосередньо вплинути на суми отриманих внесків.

Також позитивним саме для наповнення бюджету Фонду по Києву є чинник зміни юридичної адреси страхувальниками з АР Крим, Донецької та Луганської областей на м. Київ. Таких на кінець звітного року було вже 1,3 тисячі, а станом на вересень поточного року обліковуємо вже більше 2 тисяч.

Спираючись на зазначені опосередковані, побічні чинники, можна зазначити позитив у діяльності Управління в наповненні бюджету Фонду: за вересень поточного року надходження коштів від сплати єдиного внеску становить більше 3 млрд. грн. Такі дані отримані в період, коли паралельно іде процес зняття з обліку страхувальників, що припинили свою діяльність або змінили місцезнаходження: за період з жовтня 2013 року таких страхувальників 20 тис. Проведення Управлінням детального порівняльного аналізу річних надходжень страхових коштів від підприємств та установ Києва буде можливо здійснити за підсумками отриманих даних вже на початку наступного року, керуючись статтею 23 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (у редакції від 04.07.2013), в частині отримання відомостей про суми надходжень від сплати єдиного внеску. Але поточний аналіз та викладені підстави дають впевненість у позитивному результаті діяльності, яку повсякденно здійснює кваліфікований персонал нашого Управління.

Зупинюсь на окремих чинниках, які суттєво впливають на витратну частину коштів, а саме на забезпечення встановлених статтею 36 Закону «страхових витрат на медичну та соціальну допомогу».

Протягом минулого року Управлінням забезпечено 12 видів медико-соціальних послуг для 680 потерпілих, що перебувають на обліку в Управлінні та яким такі послуги призначені медико-соціальними експертними комісіями.

Абсолютно логічними на тлі загального подорожчання товарів, робіт та послуг видається збільшення в 2014 році в порівнянні з 2013 середньої вартості інвалідного візка з 2,9 до 3,9 тис. грн.; вартості медикаментів на одного потерпілого з 6,1 до 6,9 тис. грн. на рік. Суттєво збільшилася сума витрат на бензин для спецавтомобілів – із 140 до 215 грн. на рік одному інваліду.

Також Управління, як робочий орган Фонду, фінансує потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання встановлені статтею 42 Закону витрати, розмір яких прямо залежить від встановленої в державі мінімальної заробітної плати: на спеціальний медичний догляд – в розмірі 1 мінімальної заробітної плати; на постійний сторонній догляд – в розмірі ½ мінімальної заробітної плати; на побутове обслуговування - ¼ мінімальної заробітної плати. Відповідно, із збільшенням мінімальної заробітної плати з 2013 року суми на спецмеддогляд збільшилися з 12,3 до 13,4 тис. грн. на одну людину в рік; на постійний сторонній догляд з 6,4 до 6,8 тис. на одну людину в рік; на побутове обслуговування з 3,0 до 3,5 тис. грн. на одну людину в рік. Відповідно на сьогодні зазначені витрати на одну людину щомісяця складають від 300 грн. до 1,1 тис. грн.

Такі витрати прогнозовано збільшаться вже з жовтня поточного року – після запланованого збільшення мінімальної заробітної плати.

Але чи буде внаслідок цього спостерігатися з жовтня 2015 року пряма залежність збільшення надходжень внесків до Фонду від збільшення мінімальної заробітної плати - це порівняння можна буде здійснити на початку наступного, 2016 року.

Невпинне подорожчання продуктів харчування - «продуктового кошика», безумовно впливатиме на збільшення витрат на призначене медико-соціальними експертними комісіями додаткового харчування окремим потерпілим.

З метою отримання для потерпілих медикаментів за оптимальними цінами, Управління вчасно, в березні 2014 року провело тендерні процедури та уклало договір з організацією на придбання ліків на суму 850 тис. грн. та подальшу їх реалізацію потерпілим через мережу її аптечних закладів. Вартість ліків, які в 2014 році придбавалися потерпілими самостійно на суму 250 тис. грн., включає їх подорожчання, яке ми спостерігали протягом року. Тобто і за цією позицією витратна частина коштів має безумовну тенденцію до збільшення з причин фактичного значного подорожчання медикаментів та памперсів.

Можна навести і приклад «економії», який не тішить: середня вартість проїзду інваліда до санаторно-курортного закладу в 2014 році зменшилася, але пояснюється це тим, що до профільних санаторіїв чорноморського узбережжя путівки не придбавалися. А вартість проїзду до обласних санаторіїв значно дешевша.

Все викладене – це лише окремі наглядні приклади, які свідчать про те, що «стабільність Фонду», про яку йдеться в Законі – похідна величина від стабільності в державі. У повсякденній діяльності ми постійно аналізуємо всі доступні показники, тенденції, прогнози в порівнянні з реальними даними про результати діяльності Управління в частині реалізації покладених Законом функцій. Тим більше, що ст. 9, п. 8 нової редакції Закону функції аналізу та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску покладені також на робочі органи Фонду.

 

На сайті Управління - 12.11.2015 - http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1833
На сайті ВД Фонду - 19.11.2015 - http://www.social.org.ua/view/5312
На сайті Мінсоцполітики України - 18.11.2015 - http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=183464&cat_id=160146

Нові спортивні здобутки потерпілих на виробництві у м. Києві

3 жовтня потерпілий на виробництві, що перебуває на обліку в Управлінні, Севді Алієв здобув блискучу перемогу в змаганнях з шашок на турнірі з шахів та шашок "Меморіал Петра Коваля" в рамках Фестивалю "KYIV IQ GAMES".

Взаємодія працівників Управління ВД Фонду у м. Києві з КМО ФСТ «Спартак», започаткована під час проведення Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу», приносить нові позитивні і плідні результати.

Так, завдяки люб’язній пропозиції про подальшу співпрацю з боку керівництва фізкультурноно-спортивного товариства, працівники Управління мають можливість долучати усіх бажаючих потерпілих на виробництві у місті Києві до участі у різноманітних спортивних змаганнях, які організовує Київська міська організація ФСТ «Спартак».

3 жовтня у Будинку вчених НАН України відбувся один з таких заходів, а саме – турнір з шахів та шашок "Меморіал Петра Коваля" в рамках Фестивалю "KYIV IQ GAMES" за програмою IV Київської міської спартакіади «Здоровий киянин».

У турнірі брали участь команди від різних столичних підприємств. Управління ВД Фонду у м. Києві також не стало винятком, представивши команду з числа потерпілих на виробництві, що перебувають на обліку в Управлінні.

Приємно відзначити той факт, що дебют у подібних змаганнях для Управління склався напрочуд вдало, і , головним чином, завдяки особистим досягненням членів команди.

Зокрема у змаганнях з шахів команда Управління посіла шосте місце, завдяки результатам Юрія Шевченко, який в особистому заліку посів сьому сходинку.

І значно кращі показники ми отримали у змаганнях із шашок. Тут нашому представнику Севді Алієву не було рівних. Він здобув впевнену перемогу в даному турнірі, а також вивів команду на третє загальнокомандне місце.

«Дякую Вам за те, що залучаєте нас до спортивних змагань, даючи нам можливість проявити свої кращі здібності, – ділиться з нами емоціями після змагань Севді Алієв. –Адже, хоч ми і втратили працездатність, проте не втратили найголовнішого – силу духу, силу волі!»

Також варто зазначити, що переможцем турніру з шашок стала команда Серійного заводу "АНТОНОВ", а в турнірі з шахів перше місце зайняла команда "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ".

У програмі Фестивалю "KYIV IQ GAMES" також проходив турнір з спортивного бріджу та інтелектуальна гра "Мафія".

На сайті Управління - 08.10.2015 - http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1800

 

Робота з підприємцями - взаємовигідні відносини

Грабовська Світлана Василівна,
начальник відділу по роботі зі страхувальниками Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві.

«Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами:… прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску», стаття 3 «Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску»  Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Запорукою стабільної діяльності Фонду є надходження страхових внесків – відрахувань суб’єктів підприємницької діяльності, які мають забезпечувати застрахованим особам страхові виплати та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків, створення резерву коштів для здійснення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам, компенсацію адміністративних витрат на забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Передумови можливого виникнення страхових випадків передусім залежать від сукупності технічних, організаційних та інших причин, що мають місце під час здійснення статутної діяльності підприємств, установ і організацій. Кожному з видів економічної діяльності відповідає код, класифікація яких складає Національний класифікатор України, що затверджується наказом Держспоживстандарту України. У свою чергу види економічної діяльності віднесені до відповідних класів професійного ризику виробництва, які, по суті і визначають розмір єдиного внеску для платника внесків. Таким чином базою стабільності Фонду та одним із важливіших завдань Управління є контроль за достовірністю поданих страхувальниками відомостей про основний вид їх економічної діяльності. Така функція чітко прописана в новій редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», принятому Верховною Радою України 28 грудня 2014 року.

Які порушення, свідомо чи помилково допускаються  підприємствами, виявляються працівниками Фонду та які наслідки таких помилок? Наведу приклад помилкових дій підприємства, встановлених Управлінням у період до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску…»,  яким функції адміністрування єдиного внеску передано  органам доходів і зборів.

Показовими є ситуації,  коли перевірками Управління за попередні роки виявляється  що вид діяльності, заявлений як основний, (наприклад - діяльність у сфері інжинірингу, 6 клас професійного ризику), не відповідав фактичному основному виду діяльності  (монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, 52 клас професійного ризику). У таких випадках страхувальникам повідомляється про зміну страхового тарифу і проводиться відповідне нарахування. Виходячи з сум фонду оплати праці за перевірений період донарахування можуть складати значні суми, та ще й розмір пені. Термін сплати донарахованих сум – десятиденний. У разі непогодження підприємств у добровільному порядку здійснити оплату донарахованих сум, дане питання вирішується в судовому порядку; а також на виконання рішень суду  відкриваються провадження про стягнення заборгованості. Але в таких ситуаціях, як правило, не чекаючи судового розгляду за позовами Управління, підприємства в добровільному порядку здійснюють належні платежі.

Тобто роботодавці, як страхувальники  зобов’язані інформувати робочий орган Фонду про зміну технології робіт або виду діяльності для переведення його до відповідного класу професійного ризику, як це було встановлено ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у новій редакції Закону – ст. 52.

Процедура визначення основного виду діяльності із кількох задекларованих не просто формальна дія, це певний аналіз виконаних обсягів робіт за минулий рік та передумова до призначення розміру страхового внеску на наступний рік і має здійснюватися відповідально. Підстави для проведення таких змін мають бути обґрунтованими та підкріпленими матеріальною базою, а наслідки за невчасне коригування основного виду діяльності будуть дуже відчутними.

Щоб уникнути встановлених законодавством будь яких санкцій, дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової відповідальності, неприємних ситуацій  з працівниками органів доходів і зборів та його територіальних органів, а також Фонду соціального страхування, необхідно лише уважне ставлення до встановлених норм і правил.

Керівникам підприємств необхідно мати на увазі, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, тобто має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім  виплати заробітної плати. Оскільки розміри єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», законодавчо встановлено санкції за невиконання, тобто за неправильне визначення суб’єктом виду діяльності, що тягне за собою хибне визначення Фондом класу професійного ризику: стаття 1654 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює значні штрафні санкції в кратності неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяльність Управління належить до сфери соціальних відносин, яка перебуває в стадії реформування, а виходячи з комплексу та важливості соціальних проблем, і надалі буде вдосконалюватися. Слід зауважити, що позитивного результату в роботі  буде досягнуто лише спільними зусиллями: відкритістю стосунків з підприємствами, повагою до їхніх прав та обов’язків, а з іншого боку – оперативним корегуванням своєї діяльності до законодавчих змін.

На сайті Управління - 24.09.2015 - http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1779
На сайті ВД Фонду - 23.09.2015 - http://www.social.org.ua/view/5198

Інвалідність спорту не перешкода

Спливають останні миттєвості липня, напруженого і спекотного стержня літа. Пригадуючи події з повсякденної діяльності Управління протягом місяця, що минає, найяскравіше закарбувалися в пам’яті спортивні баталії між потерпілими на виробництві столиці у рамках відбіркових змагань ІІІ Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу». Про дану спортивну подію і піде далі мова.

Уже третій рік поспіль потерпілі на виробництві міста Києва збираються, аби помірятися у силі, влучності та спритності. Цього року вони зібралися 18 липня у спортивному комплексі Київського національного торгово-економічного університету, саме тут і відбулася IIІ Київська міська спартакіада серед інвалідів праці «Сила духу».

Тієї суботи всі охочі взяли участь в наступних видах спорту: настільний теніс, шахи, армспорт, дартс, бомбаскет (кидання м’яча у баскетбольне кільце) та гирьовий спорт.

Відкрила змагання начальник Управління Ірина Протченко, яка у своєму виступі привітала учасників змагань та побажала їм спортивних успіхів. Також вона зачитала вітальний лист, що надійшов від директора виконавчої дирекції Фонду Валерія Акопяна з побажанням кожному продемонструвати свої найкращі риси та піднятися на почесний п'єдестал переможців і гідно представити свій край у фінальних змаганнях.

Переможцями та призерами з настільного тенісу серед чоловіків стали: Євген Кирилов — І місце, Олександр Швець — ІІ місце, Олександр Винник — ІІІ місце, серед жінок призеркою визнано Наталію Дмитренко, ІІ місце посіла Інна Верещагіна.

Перемогу в турнірах з шахів здобув Дмитро Тарасенко, на другому місці — Севді Алієв, третє призове місце посів Юрій Шевченко.



 

Неймовірними за напругою видалися змагання з армспорту. Тут учасники виступали одразу в трьох вагових категоріях — 70 кг, 90 кг та 90 кг+. У найлегшій категорії перемогу святкував В’ячеслав Бовкунович. У ваговій категорії 90 кг місця розподілилися наступним чином: І місце — Олександр Будніченко, ІІ місце — Олексій Романець. А ось у найважчій категорії рівних не було Анатолію Пастуху, одразу ж за ним на п’єдестал піднявся Олександр Курний.

Цьогоріч мені вже вдруге доводилося відстоювати звання чемпіона, – ділиться враженнями неодноразовий переможець спартакіади Анатолій Пастух. – Всі суперники мали свою тактику, потрібно було підлаштовуватися під кожного. Мабуть, мені допомогло те, що раніше я займався спортом, тому маю гарну фізичну форму. Однак сила у цьому виді — це півсправи, головне — мати неабияку витримку. Сутички тривають лише кілька секунд, тому потрібно вичікувати зручного моменту для атаки і потім дотиснути суперника».

У змаганнях з дартсу переможцем став Андрій Костюк, В’ячеслав Бовкунович посів друге місце, третє місце у Анатолія Могиля; у жінок лідерство у Альони Поліщук, а Тетяна Галатюк та Віра Содоль посіли друге та третє призові місця відповідно.

Одним із видів змагань спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу» був бомбаскет, де, за результатами поєдинків, місця розподілилися наступним чином. Чоловіки: І місце — В’ячеслав Романов, ІІ місце — Валентин Орлов, ІІІ місце — Анатолій Могиль; у жінок: І місце завоювала Тамара Євсеєнко, ІІ — Галина Кліваденко, а ІІІ — Віра Содоль.

За результатами турніру буде сформована збірна команда Києва, яка візьме участь у III Всеукраїнській спартакіаді інвалідів праці «Сила духу» в місті Ужгород на базі спортивного комплексу «Юність» з 9 по 12 вересня 2015 року.

На сайті Управління - 31.07.2015 - http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1744
На сайті ВД Фонду 03.08.2015 - http://social.org.ua/view/5102

Артем Бодня

 


 

 

















 

 




 






...

 






...

 







...

 

 

 

 

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=372183
«Голос України» №9 (6013) від 21.01.2015





___________________________2014 рік_____________________________________

Найкраща винагорода – це вдячність за нашу роботу!

До Міжнародного дня людей з обмеженими можливостями Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві було проведено ряд благодійних заходів для потерпілих на виробництві, про які розповідає начальник управління Ірина Протченко:

Для Управління вже стало доброю традицією влаштовувати для своїх підопічних благодійні заходи з нагоди Міжнародного дня інвалідів та запрошувати їх до кращих культурних закладів міста. Таким чином ми намагаємося допомогти нашим потерпілим на виробництві хоча б на трохи забути про буденні проблеми та подарувати їм святковий настрій. У минулі роки ми сприяли організації проведення концертів для інвалідів внаслідок трудового каліцтва у Національній опері України, у Київському національному академічному театрі оперети, Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського (більш відомій як Київська консерваторія).

Цього року Управління не стало робити винятку та спільно з представниками різних культурних закладів столиці спланувало низку заходів для потерпілих на виробництві у місті Києві, а також для потерпілих, що вимушено переїхали з зони проведення АТО.

Благодійна акція, ініційована Управлінням, що відбулася 3 грудня у приміщенні Національної опери України ім. Т.Г.Шевченка – одна з таких пам’ятних подій.

Потерпілих на виробництві було запрошено до театру на перегляд ліричної опери Петра Чайковського «Іоланта». Інваліди отримали чудову нагоду насолодитися одним з кращих витворів світового театрального мистецтва у виконанні талановитих артистів Національної опери України.

«Іоланта», остання опера Петра Ілліча Чайковського, написана за рік до смерті, у 1891 році, та по праву вважається найсвітлішою оперою композитора. Це красива і сповнена поетичної досконалості оповідь про любов, віру в Бога, велику силу духу, моральну чистоту, шляхетність, готовність до самопожертви, яких так не вистачає в сьогоднішньому житті.

Величність і краса сцени, унікальна акустика залу посилювали милозвучність живого виконання та чарівних голосів артистів. Глядачі їм віддячували бурхливими оплесками, і коли творчий колектив вийшов на поклін, майже весь зал аплодував стоячи.
Люди покидали приміщення театру в гарному настрої, з посмішками, дякували співробітникам Управління за прекрасно проведений час, незабутні враження від опери та такий прояв уваги до них.

Працівники Управління не оминули увагою і таку категорію, як особи, що втратили годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві. Адже утриманці є однією з найбільш вразливих категорій населення, якою опікується Управління. Серед них – неповнолітні діти, які потребують особливої уваги та підтримки. На обліку в управлінні налічується 192 таких дітей. Опіка над ними для наших працівників є святим обов’язком. То ж ми робимо все від нас залежне, аби теплом та добротою заповнити пустоту в душах діточок, що залишається після загибелі рідної людини.

Управління звернулося до керівництва Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва з проханням посприяти тому, щоб діти-утриманці змогли відвідати вистави у стінах даного закладу. Керівництво театру люб’язно відгукнулася на таку пропозицію і долучилося до цієї благородної місії. Спільно з працівниками управління адміністрацією театру було сформовано групи юних глядачів за віковими категоріями, вдало підібрано відповідний репертуар для них та люб’язно надано запрошення на вистави у стінах театру.

4 грудня для маленьких глядачів актори театру підготували сюрприз у вигляді вистави «Балетна абетка для дітей та їх батьків».  Це друга програма пізнавального лекторійно-просвітницького проекту «Музичні класики», які театр проводить у формі уроків, що відбуваються у веселій, невимушеній, нестандартній обстановці. Під час цього уроку маленькі глядачі здійснили захоплюючу мандрівку у чарівний світ хореографічного мистецтва, дізналися багато балетних таємниць, чимало цікавих фактів з історії балету, танцювального костюму та взуття. Після такого балетного класика діти зможуть по-новому дивитися улюблені балети.

Наступного дня, 5 грудня чергова група дошкільнят та молодших школярів, якими опікується Управління, завітала до театру. Для них театрали показали виставу «Пригоди Буратіно». Ця вистава – мюзикл, створений  для театру відомим українським композитором Олександром Білашем за казкою Олексія Толстого «Золотий ключик або Пригоди Буратіно».

Малята з захопленням спостерігали за веселими пригодами дерев’яного хлопчиська, насторожено поглядали на страшного Карабаса-Барабаса та його ляльок. І загалом склалося враження, що під час вистави діти себе відчували повноцінними персонажами вистави і співучасниками неймовірних пригод, що відбувалися на сцені. Після мюзиклу очі дітей горіли вогниками щирої радості і задоволення, а деякі малята навпаки плакали і вимагали продовження вистави.

Аби охопити якомога більшу кількість дітей-утриманців, якими опікується Управління, та запросити їх на вистави, керівництво театру надало запрошення ще на три вистави до кінця поточного року. Діти матимуть можливість переглянути виставу «Музичні класики–1. Класик 1-й. Симфонічна абетка для дітей та їхніх батьків», романтичну оперу «Історія Кая та Герди» та балет «Бармалей та Айболить». А під час зимових шкільних канікул Управління спільно з адміністрацією Київського академічного театру юного глядача на Липках готує чергові сюрпризи для своїх підопічних у вигляді новорічних вистав.

У неділю 7 грудня відбулася ще одна приємна подія для підопічних Управління. Дітей-утриманців з міста Києва, а також їх ровесників, що були вимушені переїхати до столиці з території проведення АТО, працівники Управління запросили на екскурсію до Київського зоологічного парку. Для багатьох з них це був перший візит до найбільшого зоопарку країн СНД і одного з найстаріших зоопарків України. Діти з великою цікавістю та захопленням знайомилися з представниками фауни зі всього світу і були дуже вдячні нашим працівникам за організацію такої гарної екскурсії.

Працівники Управління націлені на те, щоб підтримувати ці добрі традиції і при нагоді влаштовувати подібні заходи для потерпілих частіше, адже вони їх так чекають і потребують. А, даруючи радість цим людям, і ми почуваємося щасливими. Спеціалісти Управління за фахом і призванням покликані виконувати роботу, спрямовану на забезпечення соціального захисту людей, що постраждали на виробництві. А щирі слова вдячності від підопічних – це, напевно, і є найкраща винагорода за нашу роботу.

*   *   *
Управління ВДФССНВ у місті Києві висловлює щиру подяку генеральному директору Національної опери України імені Т.Г.Шевченка Петру Чуприні, директору Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва Юрію Щуру, художньому керівникові Театру юного глядача на Липках Віктору Гиричу та генеральному директору КП «Київський зоопарк» Кирилу Тарантіну за плідну взаємодію у проведенні усіх цих благодійних акцій та за гостинність, з якою вони приймали відвідувачів. Ви зробили справжній подарунок для дітей-утриманців та потерпілих на виробництві у місті Києві, а також для відповідної категорії осіб, що вимушено переїхали до столиці з зони проведення АТО.

На сайті Управління 12.12.2014 - http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1504
На сайті ВД Фонду 12.12.2014 - http://www.social.org.ua/view/4735
 

Оголошення Управління для роботодавців на офіційному веб-порталі Київської міської державної адміністрації та в газеті "Хрещатик"

 

 

 

https://kievcity.gov.ua/news/19219.html
Оголошення на веб-сайті Київської міської державної адміністрації 15.12.2014
http://www.kreschatic.kiev.ua/news/1418655061.html
Оголошення в газеті "Хрещатик" 15.12.2014









 

Відбулися фінальні змагання ІІ Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу»

11-12 вересня в адміністративному центрі Закарпатської області, мальовничому місті Ужгороді відбулися фінальні змагання ІІ Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу».

Спартакіада серед інвалідів праці «Сила духу» -  це відкритий спортивний захід, що вже вдруге проводиться у всеукраїнському масштабі з метою підтримки у потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у тому числі інвалідів внаслідок трудового каліцтва, цілеспрямованості у подоланні особистих фізичних можливостей та реабілітації засобами фізичної культури і спорту для подальшої адаптації у суспільство.

У цих змаганнях взяли участь представники 23-х регіонів країни та команда з міста Києва. Всі шість видів спорту які були представлені на спартакіаді, а це армспорт, бомбаскет (кидання м'яча в баскетбольний кошик), гирьовий спорт, дартс, настільний теніс та шахи, знайшли своїх призерів. Всі учасники змагань отримали масу позитивних вражень, а переможці у шести видах спорту свої нагороди.

У загальнокомандному заліку перемогу достатньо впевнено здобула команда спортсменів з Житомирської області (272 залікових очки). Друге загальнокомандне місце посіла збірна команда Одеської області (248 залікових очок). А трійку лідерів замкнула команда спортсменів з Волинської області (219 залікових очки).

Надзвичайно приємно відзначити той факт, що команда з Києва цього року значно покращила власний минулорічний результат, піднявшись із чотирнадцятого аж на п’яте місце. Можна впевнено сказати, що це не лише згуртована команда кращих спортсменів серед потерпілих на виробництві столиці, але й дуже дружній колектив справжніх товаришів.  Хочеться подякувати усім членам команди, що відстоювати честь свого міста та представляли Київ на фінальних змаганнях спартакіади «Сила духу», а саме:

Наталії Дмитренко та Олександру Виннику (настільний теніс),
Ігорю Кучеру та Тетяні Галатюк (бомбаскет),
Сергію Легкобиту (шахи),
Валерію Гайворонському і Анатолію Пастуху (армспорт),
Олександру Загіці та Олександру Курному (гирьовий спорт),
Альоні Поліщук та капітану команди Андрію Костюку (дартс).

Серед цих імен більша половина спортсменів минулого року брала участь у змаганнях І-ї Всеукраїнської спартакіади у місті Алушта, тому, завдяки цьому досвіду, цьогорічні їх виступи були більш впевненими та успішними. Дуже гарно себе проявили і дебютанти в команді, показавши справжній клас у своїх видах спорту. Зокрема бронзову медаль у змаганнях з дартсу здобула киянка Альона Поліщук, а Ігор Кучер та Тетяна Галатюк вибороли кубок за третє місце у командному заліку в змаганнях з бомбаскету. У ваговій категорії до 90 кг в змаганнях із армспорту киянин Валерій Гайворонський також посів третю сходинку. А минулорічна бронзова призерка з настільного тенісу Наталія Дмитренко цього року посіла п’яте місце.

У підсумку команда Києва набрала 210 залікових очок та посіла п’яте загальнокомандне місце. Всього 5 очок не вистачило киянам, щоб наздогнати найближчих противників – команду з Дніпропетровщини та 9 очок до бронзового призера – команди з Волині.

На урочистій церемонії закриття ІІ Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу» директор виконавчої дирекції Фонду Валерій Акопян нагородив команди-переможниці з Житомирської, Одеської та Волинської областей та вручив їм головні великі кубки спартакіади.

У заключному слові Валерій Григорович підвів підсумки програми фінальних змагань спартакіади, зазначивши, що спартакіада надала можливість проявити її учасникам свою майстерність, свої найкращі спортивні і людські якості, та висловив слова подяки господарям змагань за створені всі належні умови для успішного проведення фіналу.

Ми також в свою чергу щиро вітаємо призерів спартакіади та всіх без винятку її учасників із нашою спільною перемогою та з цим чудовим святом спорту та сили духу, яке відбулося завдяки ініціативі керівництва Фонду. Окремих теплих слів заслуговують наші колеги з управління ВД Фонду в Закарпатській області, які гостинно прийняли гостей, учасників змагань з усіх регіонів нашої країни, забезпечили житлом, харчуванням, спортивною базою для проведення змагань і на високому професійному рівні провели ІІ Всеукраїнську спартакіаду серед інвалідів праці «Сила духу».

Завідувач сектору зв’язків з громадськістю та ЗМІ організаційного відділу Управління Артем БОДНЯ
На сайті Управління - 17.09.2014  http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1405

 






 

 

Пропаганда безпеки праці серед молоді – один з найпріоритетніших напрямків діяльності Управління

Про повсякденну роботу страхових експертів з охорони праці розповідає начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві Олена Бочарова.

Профілактика виробничого травматизму – один з найголовніших напрямків роботи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у місті Києві. Він включає в себе цілий комплекс заходів, спрямованих на недопущення виробничого травматизму та збереження здоров’я і життя працюючих міста Києва.

Над реалізацією завдань у сфері пропаганди безпечних умов праці працюють страхові експерти з охорони праці Управління. Спектр їх діяльності досить обширний і охоплює велике коло робіт. Так, зокрема, навесні поточного року з нагоди Дня охорони праці під девізом «Безпека праці та здоров’я під час використання хімічних речовин на виробництві» вони взяли участь у нарадах в районних адміністраціях міста Києва, на яких розглядалися нагальні питання охорони праці. Дані заходи проходили також за участі представників Управління, Територіального управління  Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, управлінь соціального захисту населення та управлінь освіти, міської Ради професійних спілок, санітарно-епідеміологічної служби, управління охорони здоров’я, представників пожежного нагляду тощо.

Окрім цього, із зазначеної нагоди, представники Управління взяли безпосередню участь у спільних заходах з ушанування пам’яті загиблих на виробництві, в проведенні Виставки дитячого малюнку «Охорона праці очима дітей» (Деснянська РДА), в Конкурсі на визначення «Кращого підприємства за станом охорони праці» в трьох номінаціях, які організовані Київською міською державною адміністрацією.

Спільно з керівниками первинних профспілкових організацій та підприємств  взято участь в організації та проведенні на ПАТ «Оболонь» конкурсу на краще робоче місце, виробничу дільницю (бригаду), які працюють з хімічними речовинами тощо, з визначенням та заохоченням переможців у цих номінаціях.

У цей же період на веб-сайті Управління було організовано проведення консультацій в режимі online-бесіди «Надаємо відповіді». Працівниками Управління також було взято участь у Виставці-презентації видавництва спеціалізованого щомісячного журналу «Довідник спеціаліста з охорони праці» та спецодягу і спецвзуття (організовано ТОВ «Консасті»).

Спільно з редакцією журналу «Промислова безпека», КМДА, РДА, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями роботодавців та профспілковими організаціями  м. Києва, підприємствами взято участь у проведенні та інформаційному супроводженні Фестивалю анімаційних та відеофільмів «Безпека праці - 2014», спрямованого на формування культури праці та профілактику нещасних випадків на виробництві.

Страховими експертами з охорони праці Управління взято участь у оформленні куточків, присвячених Дню охорони праці на 33 підприємствах столиці таких як ПАТ «Галактон», ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», ПАТ «Банк Форум» та інших.

І ще одне з важливих питань, на яких би хотілося зупинитися детальніше, і яке займає одне з провідних місць у профілактиці нещасних випадків – це робота серед молоді та юнацтва. Адже ефективність цієї роботи полягає в її своєчасності. Профілактика ефективна тоді, коли працівників своєчасно навчають та інструктують правилам безпечних прийомів праці з самого початку трудової діяльності, а потім систематично їх нагадують при періодичних перевірках знань, переатестаціях та інструктажах. А зовсім не так, як це робиться в переважній більшості випадків: формально, поспіхом, часто «заднім числом» в результаті наслідків нещасного випадку і під страхом від очікування перевірок підприємства відповідними органами та можливих санкцій за результатами перевірок. А школа, професійні училища та ліцеї – це саме місце і саме час для перших уроків з охорони праці. Адже працівники повинні приступати до роботи вже обізнаними в даних питаннях, чітко знаючи свої права і даючи раду своїм діям.

Відповідно до статистики, на виробництві травмуються переважно люди середнього та старшого віку. Це свідчить про те що, молоді працівники більш обережні, а люди старшого віку, не дивлячись на значний досвід роботи, частіше нехтують правилами безпеки, в результаті чого стають жертвами виробничого травматизму. Це пояснюється завищеною самооцінкою та самовпевненістю працівників у своїх робочих навиках. І вони частіше, ніж молоді спеціалісти, ігнорують засоби індивідуального захисту, дотримання інших правил безпеки на виробництві, що і призводить до травмувань. Ось чому для працівників дуже важливе систематичне повторювання і нагадування правил дотримання заходів безпеки, проведення повторних інструктажів тощо. І саме тому ці знання необхідно передавати сучасній молоді – майбутнім працівникам.

У сучасний період молодь займає проміжне становище між дитинством і зрілістю, починає своє трудове життя в нелегких умовах. Більшість молодих людей, влаштовуючись на роботу, не знають про те, що вони наділені законодавством спеціальним комплексом прав, і деякі роботодавці цим користуються. Тому одним із чинників реалізації норм охорони праці є інформування юнаків та дівчат про їх права, гарантії, умови праці. Адже молодь – це майбутнє держави, життєво важлива складова успішного економічного розвитку суспільства в майбутньому. І питання навчання молоді з охорони праці потребує значної уваги з боку держави.

Цієї весни представники Управління взяли участь в проведенні лекцій, присвячених Всесвітньому Дню охорони праці, в столичній гімназії №19 "Межигірська", спеціалізованій школі №118 «Всесвіт» з поглибленим вивченням європейських мов та ще у вісімнадцяти інших навчальних закладах міста Києва. Також  спільно з районним Управлінням освіти Дарницького району м. Києва, Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві взято участь в проведенні семінару «28 квітня-Всесвітній день охорони праці» в Скандинавській  гімназії. За цей час експерти Управління поспілкувалися з понад шестистами майбутніх спеціалістів, до яких донесли нові знання щодо прав громадян на охорону життя і здоров’я, санітарно-гігієнічних норм праці та правил поведінки на виробництві, націлених на збереження здоров’я, і життя працівників.

Діти уважно слухали лекції страхових експертів з охорони праці та наперебій задавали питання. Не дивлячись на те, що у багатьох школа слухачами даних лекцій були учні шостих-восьмих класів, яким всього по 12-14 років, вони цікавилися досить серйозними питаннями, до того ж ставили їх , чітко сформувавши думку та оперуючи «дорослими» професійними термінами. Нашим спеціалістам залишалося лише встигати «відстрілюватися» відповідями на питання учнів, що надходили одне за одним. Загалом діти залишилися дуже задоволені уроками та лекціями, часто навіть не помічаючи, як швидко приходила перерва.

Відповідно до навчальної програми своїх закладів усі учні проходять курс навчання за предметом «охорона праці». Проте важливість і актуальність проведення подібних зустрічей зі спеціалістами Фонду полягає в живому спілкуванні молоді з досвідченими та обізнаними фахівцями в сфері охорони праці. Адже ці люди теорію програмного матеріалу можуть доповнити практичними прикладами з життя, в деяких моментах більш дохідливо пояснити те, що не написано в жодному підручнику.

Приємно відзначити, що тематикою бесід були зацікавлені не лише учні. Навіть деякі вчителі зверталися за кваліфікованою допомогою страхових експертів із роз’ясненням окремих питань охорони праці, і наші фахівці люб’язно надавали консультації в межах своєї компетенції. Дехто з вчителів з охорони праці зверталися до експертів за наданням практичних рекомендацій та радилися з ними щодо проведення лекцій відповідного предмету.

Подібна співпраця з освітянами Управлінням проводиться вже не вперше, але все-рівно дуже приємно отримувати листи від керівництва навчальних закладів, у яких вони висловлюють слова вдячності нашим спеціалістам. А отже, проведена ними профілактична робота, маємо сподівання, виправдає свою мету і понесе продуктивні результати. Адже ми, не менше освітян, зацікавлені в тому, щоб нова зміна кваліфікованих працівників була добре обізнаною в питаннях охорони праці, здоровою і соціально захищеною.

На сайті  ВД Фонду - 05.08.2014 http://www.social.org.ua/view/4541
 





 

 







 

Активна взаємодія з громадськістю – один з пріоритетних напрямків

Успішному виконанню статутних завдань Фонду в значній мірі сприяє робота з громадськістю, в організації якої накопичено чималий досвід. Підтвердженням тісних контактів з громадськістю, зокрема, є заходи різної спрямованості, в яких беруть участь фахівці Управління, - розповідає завідувач сектору зв’язків з громадськістю та ЗМІ організаційного відділу Управління Артем БОДНЯ.

Так у 2013 році за участі страхових експертів з охорони праці Управління на столичних підприємствах, організаціях та установах проведено 45 семінарів, 87 нарад, 78 засідань круглих столів з питань охорони праці.

Спеціалісти Управління взяли участь у 86 нарадах в РДА міста Києва, що проводилися з метою обговорення питань безпечної життєдіяльності населення, боротьби з виробничим травматизмом, сприяння погашенню заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах та сплати страхових внесків до Фонду.

Протягом квітня минулого року страховими експертами з охорони праці Управління проведено колосальну роботу в напрямку просвітницької роботи з питань профілактики виробничого травматизму серед учнів столичних навчальних закладів. У рамках загальноукраїнського конкурсу дитячого малюнку «Охорона праці очима дітей», а також ініційованих Урядом України заходів, спрямованих на популяризацію серед молоді безпечних умов праці, проведення відкритих уроків, бесід та лекцій на тему «Безпека праці моїх батьків – моє щасливе майбутнє», спеціалісти Управління виконавчої дирекції ФССНВ у м. Києві відвідали 26 професійно-технічних навчальних закладів столиці, що готують фахівців різних галузей народного господарства. Страхові  експерти з охорони праці Управління відвідали київські професійні ліцеї «Політехнік», «Авіант», НАУ, ліцей сфери послуг, КВПУ водного транспорту, КВПУ залізничного транспорту, ДПТНЗ «Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва» та багато інших. Проведені бесіди, лекції, відкриті уроки на тему безпечних умов праці безперечно принесуть користь учням і стануть їм в пригоді вже в недалекому майбутньому. У загальному участь у цих заходах взяло1597 слухачів.

Наші фахівці також взяли участь в оцінюванні кращих художніх робіт та нагороджені найталановитіших дітей у рамках загальноукраїнського конкурсу дитячого малюнку «Охорона праці очима дітей».

Святковий концерт та церемонія нагородження переможців регіонального конкурсу дитячої творчості «Охорона праці очима дітей» відбулися напередодні Всесвітнього дня охорони праці 26 квітня у Центрі дитячої та юнацької творчості Солом’янського району м. Києва. Талановиті діти подарували глядачам прекрасні музичні та танцювальні номери у своєму виконанні. А переможці конкурсу дитячого малюнку, чиї роботи дійсно заслуговують глибокої поваги, були нагородженні грамотами та цінними призами.

У нагородженні найталановитіших дітей столиці взяла участь і представник Управління головний страховий експерт міста Києва Олена Бочарова, яка привітала присутніх у залі з нагоди Дня охорони праці та висловила своє побажання, що прекрасні художні роботи дітей, окрім естетичного задоволення матимуть і практичну цінність. Того ж дня наші фахівці взяли участь у вшануванні пам’яті загиблих на виробництві у місті Києві та покладанні квітів до пам’ятного знаку в столичному парку «Відрадний».

Чимало добрих і корисних для суспільства справ було зроблено нашими працівниками під час проведення всеукраїнського суботника у рамках акції «За чисте довкілля». При проведенні заходу працівники Управління значну увагу приділили липовій алеї, висадженій у 2011 році  в пам'ять про загиблих на виробництві, що знаходиться в міському парку «Юність». Силами наших працівників виконано ряд важливих робіт по її благоустрою.

Алея пам’яті є меморіально-символічним місцем єднання людей навколо існуючої проблеми смертності внаслідок виробничого травматизму. І в той же час молоді деревця, висадженні на ній, символізують нове квітуче життя. Вони завжди нагадуватимуть киянам не лише про тих, кого втратили, а й про необхідність створення безпечних робочих місць з боку роботодавців і дотримання правил охорони праці з боку працівників. Тому наші працівники протягом року регулярно підтримують це священне місце в належному стані та турбуються про те, щоб алея завжди була доглянутою.

Проводиться чимало громадських заходів, приурочених до державних та професійних свят, таких як День незалежності, День Державного прапора, День працівника соціальної сфери, Міжнародний день охорони праці, Міжнародний день інвалідів тощо. Як правило, в такі дні хочеться більше приділити уваги своїм підопічним, потерпілим на виробництві. Спеціалісти Управління відвідують інвалідів праці за місцем проживання, головним чином інвалідів-спинальників, людей обмежених в пересуванні. Невимовна радість на обличчях і в словах потерпілих під час таких зустрічей свідчить про те, наскільки важливим для цих людей є живе спілкування і будь-який прояв уваги до них. На долю таких людей випало чимало горя. І наш святий обов’язок – завжди пам’ятати про них і усіма можливими способами допомагати.

У святкові та передсвяткові дні у залі засідань Управління його керівництво традиційно організовує проведення урочистих зборів із залученням запрошених представників органів місцевого самоврядування, соціальних партнерів, громадських організацій та потерпілих на виробництві.

У такі святкові дні нашими працівниками започатковано добру традицію покладання квітів до пам'ятників видатним українським діячам, борцям за свободу і незалежність України, творцям національної суверенності та демократії Тарасові Шевченкові, Михайлові Грушевському та іншим.

Для Управління стало доброю традицією запрошувати своїх підопічних на благодійні заходи до кращих культурних закладів міста. Так у попередні роки концерти для потерпілих на виробництві столиці проходили у Національній опері України ім. Т.Г.Шевченка, у Київському національному академічному театрі оперети, в Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського (більш відомій як Київська консерваторія).

Минулого року управлінням було ініційовано чергову благодійну акцію. Однією з найбільш вразливих категорій серед його підопічних є діти-утриманці, чиї батьки загинули на виробництві. На обліку в Управлінні налічується 194 таких дітей. Опіка над ними для працівників є святим обов’язком. То ж, аби подарувати радість цим дітям, керівництво Управління запропонувало їм чудовий варіант культурного дозвілля.

Фахівці управління у тісній взаємодії з адміністрацією Київського академічного театру юного глядача на Липках організували для дітей-утриманців запрошення на вистави у стінах цього уславленого закладу.

Напередодні новорічних свят та під час зимових канікул близько сотні дітей, якими опікується Управління, отримали нагоду переглянули такі вистави як «Поліана», «Король Дроздобород», «Над прірвою…» (за скандальним твором Дж. Селінджера «Ловець у житі») та музична вистава за мотивами новорічної казки Михайла Френкеля «Ле тяб бет».

Після цих вистав, до Управління почали надходити телефонні дзвінки та листи вдячності від дітей та їх рідних. За словами дописувачів, багато з них в театрі побували вперше і були надзвичайно вражені як прекрасними виставами, так і звичайним проявом уваги до них.  Даруючи людям радість, і ми відчуваємо себе щасливими.

Також однією з найбільш помітніших і значущих подій минулого року для працівників Управління та їх підопічних стало проведення першої Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу». Перший етап даних змагань полягав у визначенні кращих серед кращих у кожному регіоні та формуванні збірних команд до участі у фінальних змаганнях.

Так 7 вересня 2013 року на території столичної учбово-спортивної бази олімпійської підготовки «Святошин» Управлінням виконавчої дирекції Фонду у м. Києві було організовано та проведено відбіркові змагання спартакіади серед інвалідів праці на місцевому рівні. Загалом у київській міській  спартакіаді взяли участь близько 60  потерпілих на виробництві, які мають на меті подолання особистих фізичних меж. Вони змагалися з таких видів спорту: шахи, шашки, настільний теніс, дартс, бомбаскет і армспорт.

Переможцям та призерам були вручені заслужені нагороди, що викликало бурю позитивних емоцій з непідробною радістю та захватом. Не залишилися поза увагою і решта учасників, що не посіли призових місць, – усі вони без винятку отримали подяки за участь у змаганнях та подарунки на згадку про цей прекрасний день.

А щодо призерів київської міської спартакіади, то учасники, що показали найкращі результати у своїх видах спорту, склали основу збірної команди міста Києва. Саме їм довелося представляти Київ на фінальних змаганнях спартакіади з 26 по 29 вересня в місті Алушта.

Змагання для киян проходили у цікавій та запеклій боротьбі. Спільними здобутками представники команди міста Києва завоювали затишне 14-те місце у золотій серединці. Усі члени команди показали свій бойовий дух та жагу до перемоги. Найвищих результатів у команді досягла Наталія Дмитренко, яка посіла третє місце у змаганнях із настільного тенісу.

Щодо працівників управління, то вони вже здобули свою перемогу – це теплі і щирі слова вдячності від потерпілих. І не зважаючи на спортивний інтерес, вболівання та переживання за свою команду, для них найголовніше те, що вони влаштували справжнє свято для своїх підопічних.

Про це свідчать теплі і чуйні слова вдячності із листа потерпілих на нашу адресу:
«…Усе було на найвищому рівні, все з самого початку, враховуючи проїзд, проживання, харчування і культурні заходи, добре продумані і сплановані нашими турботливими супроводжуючими та організаторами. Ми отримали перемогу над собою, а це найголовніше! Слава Богу за те, що Він дав нам сили, мужності та енергії відчувати себе повноцінними здоровими людьми, людьми Сильними Духом!».

Працівники Управління ВДФССНВ у місті Києві надзвичайно вдячні усім соціальним партнерам, спонсорам, колегам за плідну взаємодію та націлені на подальшу співпрацю у проведенні усіх акцій та заходів, об’єднаних однією благородною метою – вірним служінням Людині праці!

На сайті Управління 10.04.2014 - http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1285
На сайті ВД Фонду 16.04.2014 - http://www.social.org.ua/view/4330

 








 

Даруємо дітям казковий настрій

Під час зимових канікул у школах Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві було проведено благодійну акцію для дітей-утриманців. Про це розповідає начальник управління Ірина Протченко:

 

Однією з найбільш вразливих категорій населення, якою опікується Управління, є громадяни, які втратили годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві. Серед них – неповнолітні діти, які потребують особливої уваги та підтримки. На обліку в управлінні налічується 194 таких дітей. Опіка над ними для наших працівників є святим обов’язком. Адже виховання у неповній сім’ї, нажаль, часто дається взнаки і залишає свій відбиток на все життя. То ж ми робимо все від нас залежне, аби теплом та добротою заповнити пустоту в душах діточок, що залишається після загибелі рідної людини.

З наближенням новорічних свят, усі діти з надією чекають на подарунки та здійснення мрій. То ж і ми для своїх підопічних вирішили підготувати приємний сюрприз та подарувати їм світлу казку.

Управління звернулося до керівництва Київського академічного театру юного глядача на Липках з проханням посприяти тому, щоб ці діти-утриманці змогли відвідати вистави у стінах цього уславленого закладу. Керівництво театру люб’язно відгукнулася на таку пропозицію і долучилося до цієї благородної місії. Спільно з працівниками управління адміністрацією театру було сформовано групи юних глядачів за віковими категоріями, вдало підібрано відповідний репертуар для них та люб’язно надано запрошення на вистави у стінах театру.

Найстарші серед них, діти віком від 14-ти років, переглянули прекрасний спектакль «Над прірвою…» за скандальним твором Джерома Селінджера «Ловець у житі». На цьому спектаклі побували близько 50 підлітків по запрошенню від Управління. Усі вони отримали масу позитивних вражень від перегляду спектаклю.

– Мене дуже вразила вистава. Вона надзвичайно цікава для таких юнаків та дівчат, як я, адже головний герой – наш ровесник, – ділиться враженнями Анна Щавінська студентка 1-го курсу  КНУ ім. Т.Г.Шевченка. (Управління опікується сім’єю Щавінських з 2004, відтоді як внаслідок нещасного випадку на виробництві загинув її годувальник).

– Переживання та фантазії головного героя надзвичайно яскраво передані акторською грою, – продовжує Анна. – Чудовий твір, прекрасні актори. Тепер хочу обов’язково перечитати повість Джерома Селінджера в оригіналі.

Дітей середнього шкільного віку театрали порадували виставами «Поліана» та «Король Дроздобород». А для наймолодших глядачів під час зимових канікул артисти театру підготували справжній сюрприз у вигляді музичної вистави за мотивами новорічної казки Михайла Френкеля «Ле тяб бет».

«Ле тяб бет» – це нова вистава, презентація якої  в театрі відбулася саме під час зимових канікул, отже для юних глядачів ця культурна подія стала прекрасним доповненням проведення канікулярного дозвілля. Події нової музичної вистави, що розгортаються спочатку на даху королівського палацу, а згодом у його просторій залі, відбуваються саме у переддень Нового року. Сажотрус, який рідко спускається з даху, вирішує проникнути у палац через димохід. Власне, він щороку туди потайки спускається під час новорічних свят, аби помилуватися святково вбраною ялинкою та … Принцесою.

- Мої діти отримали масу позитиву від перегляду вистави, – ділиться враженнями Аліме Тіточка. ЇЇ двоє прекрасних малюків 11-річна Ліля та 12-річний Ільяс перебувають на утриманні в Управлінні з 2009 року, з того часу, як їх тато загинув при виконанні трудових обов’язків. Ліля та Ільяс захоплюються музикою, хореографією, образотворчим мистецтвом, а відтепер і театральне мистецтво для них небайдуже.

- Для них, власне як і для мене особисто, це були захоплюючі півтори години щирої радості, – продовжує розповідь Аліме. – Адже окрім прекрасної гри акторів, чудової сучасної постановки, захоплює сама ідея вистави – дарувати одне одному світло і любов щиро і безпосередньо, як це характерно дітям.

Після цих вистав, до Управління почали надходити телефонні дзвінки та листи вдячності від дітей та їх рідних. За словами дописувачів, багато з них в театрі побували вперше і були надзвичайно вражені як прекрасними виставами, так і звичайним проявом уваги до них.  Є такий вислів «Людина починається з добра». Даруючи людям радість, і ми відчуваємо себе щасливими. То ж усі ми націлені на подальшому підтриманні цієї доброї традиції і при нагоді будемо влаштовувати подібні заходи для наших підопічних частіше, адже вони  їх так чекають.

Управління ВДФССНВ у місті Києві висловлює щиру подяку художньому керівникові театру, народному артисту України, лауреату державної премії ім. Лесі Українки Віктору Гиричу за плідну взаємодію у проведенні благодійної акції та за гостинність, з якою він прийняв глядачів, а також усьому творчому колективу, який брав участь у підготовці та показі вистав і зробив такий прекрасний подарунок для цих діток.

 

На сайті Управління -  28 | 01 | 2014         http://www.fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1228

На сайті ВД ФОнду -  22 | 01 | 2014         http://www.social.org.ua/view/4065

Начальник Управління Ірина ПРОТЧЕНКО


 

 

 







 

___________________________2013 рік_____________________________________

 

 

   22 | 10 | 2013              http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=304235

 

Спортивні здобутки як перемога сили духу

Про враження, подробиці проведення та результати відбіркових змагань у Києві та фінальних змагань в Алушті І-ї Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу» розповідає начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві Ірина Протченко:

У столиці нашої країни налічується понад 7 тисяч потерпілих на виробництві. Усі вони перебувають під опікою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.

У цивілізованому суспільстві ті, хто може допомогти, повинні вкладати частинку себе в тих, хто цього потребує. Керівництвом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було зініційовано проведення першої Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу». Перший етап даних змагань полягав у визначенні кращих серед кращих у кожному регіоні та формуванні збірних команд до участі у фінальних змаганнях.

Так 7 вересня 2013 року на території столичної учбово-спортивної бази олімпійської підготовки «Святошин» Управлінням виконавчої дирекції Фонду у м. Києві було організовано та проведено відбіркові змагання спартакіади серед інвалідів праці на місцевому рівні. Проведення спартакіади серед інвалідів праці - це нові кроки до відновлення їх здоров'я, реабілітації та адаптації в суспільстві. Загалом у київській міській  спартакіаді взяли участь близько 60  потерпілих на виробництві, які мають на меті подолання особистих фізичних меж. Вони змагалися з таких видів спорту: шахи, шашки, настільний теніс, дартс, бомбаскет і армспорт.

Не дивлячись на певні хвилювання, пов’язані з тим, що подібний захід організовується вперше, все пройшло на належному рівні, вдалося влаштувати справжнє спортивне свято. Змагання пройшли в здоровій, по спортивному азартній, атмосфері, що принесло учасникам задоволення та піднесений настрій. Присутній дух суперництва допомагав отримувати перемогу поряд з доброзичливою підтримкою уболівальників. Зав’язались нові знайомства, висловились бажання і надалі разом тренуватися. Масу приємних вражень отримали всі без виключення учасники спартакіади, дехто неохоче залишав місце змагань з надією і в подальшому брати участь у подібних заходах.

Своїм виступом під назвою «Вогонь та меч» учасників та гостей спартакіади порадували Лауреати Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів, Національний ансамбль сучасного танцю «Майстер-клас» Центру культури «Святошин».

Переможцям та призерам були вручені заслужені нагороди, що викликало бурю позитивних емоцій з непідробною радістю та захватом. Не залишилися поза увагою і решта учасників, що не посіли призових місць, – усі вони без винятку отримали подяки за участь у змаганнях та подарунки на згадку про цей прекрасний день.

Ми дуже вдячні усім, хто відгукнувся на нашу ініціативу і взяв участь у змаганнях. І головне, що ми виправдали сподівання цих людей, і всі вони залишилися задоволені від цього спортивного свята. Незалежно від показаних результатів, вони усі є переможцями.

А щодо призерів київської міської спартакіади, то учасники, що показали найкращі результати у своїх видах спорту, склали основу збірної команди міста Києва. Саме їм довелося представляти Київ на фінальних змаганнях спартакіади в місті Алушта. То ж така велика честь випала наступним спортсменам: Олександр Курний  – шахи, Олександр Загіка – шашки, Андрій Костюк і Віра Содоль – дартс, Олександр Швець і Наталія Дмитренко – настільний теніс, Валерій Гайворонський і Анатолій Пастух – армспорт, Анатолій Могиль і Галина Кліваденко – бомбаскет.

Саме ці найспритніші, найвлучніші та найсильніші, непереможна десятка, збірна команда міста Києва 25 вересня вирушила до Алушти підкоряти нові спортивні горизонти.

Урочисте відкриття першої Всеукраїнської спартакіади серед інвалідів праці «Сила духу» відбулося 27 вересня на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Спартак» міста Алушти.

У церемонії відкриття взяли участь представники Організаційного комітету Спартакіади на чолі з директором виконавчої дирекції Фонду Валерієм Акопяном, а також заступник голови правління Фонду Григорій Ольховець, начальники управлінь виконавчої дирекції Фонду в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, офіційні особи автономної республіки Крим міста Алушта та багато інших.

Про масштабність та високу значимість даного заходу свідчить і той факт, що на адресу учасників та гостей спартакіади надійшли вітання керівників держави – Президента України, Голови Верховної Ради України, Міністра соціальної політики України, які зачитав директор виконавчої дирекції Фонду Валерій Акопян.

У своєму вітальному слові Валерій Григорович зазначив, що це дійство стало логічним продовженням масштабної кампанії відбіркових змагань, що у липні-вересні поточного року пройшла у всіх регіонах України. І це є яскравим свідченням того, що ідея масового фізкультурно-спортивного свята була не лише вміло реалізована, а й знайшла свій відгук у серцях тих, заради кого розпочато цю нову віху в історії Фонду.

Фінальні змагання ж показали, що у нашій країні серед потерпілих на виробництві надзвичайно багато талановитих спортсменів. І за підсумками спартакіади «Сила духу» виявлятимуться кандидати, які в майбутньому зможуть поповнити збірні команди України з даних видів спорту та виступати на Паралімпійських, Дефлімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи.

Не дивлячись на серйозність поставлених перед собою завдань і пов’язані з цим переживання, учасники команди протягом усієї поїздки перебували в гарному настрої та доброму гуморі. Усі дуже швидко знайшли спільну мову та дуже здружилися між собою, потоваришували з учасниками команд з інших регіонів. Адже у всіх них є спільна біда, і саме такі люди найкраще зможуть зрозуміти одне одного. Такої жаги до повноцінного життя, ентузіазму та оптимізму не завжди зустрінеш у звичайної пересічної людини. А ті, що волею долі свого часу стали інвалідами праці, а дехто був за крок від загибелі, як ніхто інший, цінують своє здоров’я і життя. Ось із кого треба брати приклад. Потерпілі не приховували своєї радості від усього, що відбувається. Адже спорт – це рух, а рух – це життя. Крім того це нові знайомства, обмін досвідом, а також можливість проявити себе на загальноукраїнському рівні, і не будь-де, а в самій Алушті, на березі Чорного моря.

Щодо працівників управління, то вони вже здобули свою перемогу – це теплі і щирі слова вдячності від потерпілих. І не зважаючи на спортивний інтерес, вболівання та переживання за свою команду, для них найголовніше те, що вони влаштували справжнє свято для своїх підопічних.

Про це свідчать теплі і чуйні слова вдячності із листа потерпілих на нашу адресу:

«…Усе було на найвищому рівні, все з самого початку, враховуючи проїзд, проживання, харчування і культурні заходи, добре продумані і сплановані нашими турботливими супроводжуючими та організаторами. За цей час, проведений разом, ми стали близькими друзями і дуже згуртувалися як команда».

Змагання для киян проходили у цікавій та запеклій боротьбі. Спільними здобутками представники команди міста Києва завоювали затишне 14-те місце у золотій серединці. Усі члени команди показали свій бойовий дух та жагу до перемоги. Найвищих результатів у команді досягла Наталія Дмитренко, яка посіла третє місце у змаганнях із настільного тенісу.

«Ми отримали перемогу над собою, а це найголовніше!, – ділиться враженнями Наталія. – Слава Богу за те, що Він дав нам сили, мужності та енергії відчувати себе повноцінними здоровими людьми, людьми Сильними Духом!»

У загальнокомандному заліку переможцем стала команда спортсменів з Луганської області, друге місце посіла команда з Київської області, на третьому місці – команда з АР Крим.

Ми щиро вітаємо призерів спартакіади та всіх без винятку її учасників із нашою спільною перемогою та з цим чудовим святом спорту, сили духу та руху вперед, яке відбулося завдяки прекрасній ініціативі керівництва Фонду. Окремих теплих слів заслуговують наші колеги з управління ВД Фонду в АР Крим, які гостинно прийняли гостей, учасників змагань з усіх регіонів нашої країни, забезпечили житлом, харчуванням, спортивною базою для проведення змагань і на високому професійному рівні провели першу в історії незалежної України спартакіаду серед інвалідів праці.

17 | 10 | 2013   http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1149

23 | 10 | 2013   http://www.social.org.ua/view/3816

Начальник Управління Ірина ПРОТЧЕНКО

Докладаємо максимум зусиль для відновлення здоров’я потерпілих

Про медичну реабілітацію та соціальну адаптацію потерпілих на виробництві у столиці розповідає Марина Савенко – начальник відділу організації надання соціальних послуг, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих Управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві.

Одним із  основних завдань Управління, як робочого органу  Фонду,  є відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань. Відповідно до пункту 1 статті 21 базового Закону, Управління сприяє створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання.

Відновлення здоров’я працівника та повернення його до повноцінного життя, зокрема і до професійної діяльності, багато залежить від якісної та своєчасної медичної реабілітації. Вже друге десятиліття поспіль наше Управління надає потерпілим цілий комплекс медико-соціальних послуг, спрямованих на збереження життя та повернення до нормальної життєдіяльності. Так лише за перше півріччя 2013 року медико-соціальну допомогу отримали 511 потерпілих на виробництві на загальну суму 2663,818 тис. грн.

Кожен окремий вид допомоги, що надається потерпілому, має надзвичайно важливе значення та відіграє свою роль. І всі вони у своїй сукупності приносять позитивний результат для наших підопічних. Якісно проведене лікування, реабілітація і медико-соціальна допомога сприяє відновленню втраченої працездатності або зниженню групи інвалідності у разі зменшення обмежень життєдіяльності тяжкохворих.

Надзвичайно важливе значення для подальшої долі потерпілого має надання лікувальної допомоги у максимально короткий термін між травмою і доступом до висококваліфікованої і спеціалізованої допомоги у відповідному медичному закладі.

Проте не менш вагому роль відіграє і ранній період медичної реабілітації безпосередньо після закінчення стаціонарного лікування. Адже, чим раніше потерпілий отримає цей вид медико-соціальних послуг, тим більш висока вірогідність повного відновлення його здоров'я, повернення до трудової діяльності, що в майбутньому може призвести до зниження проценту втрати працездатності.

За перші шість місяців поточного року 211 потерпілих на виробництві були забезпечені лікуванням у лікувально-профілактичних закладах столиці, сума витрат на яке складає 755,273 тис. грн.

Також управлінням здійснюється забезпечення інвалідів внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням. Витрати на проїзд потерпілого до санаторію і назад відшкодовуються також нашою установою.

Санаторно-курортне оздоровлення суттєво доповнює стаціонарне та медикаментозне лікування інвалідів. Окрім того його цілком можна вважати самостійним, альтернативним способом лікування. До того ж даний вид послуг, основою якого є тісний контакт з природою, заповнює відчутний для більшості міських жителів дефіцит природного середовища.

Забезпечення інвалідів санаторно-курортним лікуванням здійснюється на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії. На сьогоднішній день інваліди І групи забезпечуються санаторно-курортним лікуванням щорічно, інваліди ІІ групи забезпечуються санаторно-курортним лікуванням один раз на два роки, ІІІ групи забезпечуються цим видом медико-соціальних послуг один раз на три роки.

Але щоб усвідомити увесь масштаб та обсяги робіт, які виконує управління в напрямку організації надання медико-соціальних послуг, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих, варто навести для прикладу й інші показники роботи медичного відділу за останні півроку.

Так, зокрема витрати на забезпечення потерпілих медикаментами та виробами медичного призначення за цей період склали 259,495 тис. грн. (забезпечено 105 потерпілих). 142 інваліди були забезпечені постійним стороннім доглядом, на який управлінням витрачено 490,146 тис. грн. На спеціальний медичний догляд відшкодування коштів для 40 інвалідів витрати склали 274,760 тис. грн., на побутове обслуговування 156 інвалідам – 269,870 тис. грн. Додатковим харчуванням забезпечено 13 інвалідів внаслідок трудового каліцтва на загальну суму 65,311 тис. грн. 53 потерпілих отримали технічні та інші засоби реабілітації на суму 504,449 тис. грн. Крім цього за перше півріччя 2013 року були відшкодовані витрати на бензин та  транспортне обслуговування 82 потерпілим на суму 6,047 тис. грн., оплачено автостоянку трьох автомобілів на суму – 5,410 тис., одній особі було проведено протезування ока на суму 779 грн.

Крім соціальних послуг, які були надані за кошти Управління, інвалідам були надані послуги за кошти виконавчої дирекції, а саме:  видано 15 прогулянкових візків на суму – 107,260 тис. грн., 27 одиниць технічних засобів реабілітації (милиці, палиці, сидіння для ванни, ходунки) на загальну суму 20,222 тис. грн., 72 інвалідам видано путівки до санаторно-лікувальних закладів на суму 752,376 тис. грн.

Фахівці управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві щоденно працюють над організацією надання медико-соціальних послуг потерпілим на виробництві, постійним вдосконаленням та покращенням якості надання послуг, а також підтримують постійний зворотній зв'язок зі своїми підопічними, що ґрунтується на звичайних людських якостях – розумінні, співчутті, прагненні підтримати та допомогти.

16 | 08 | 2013  http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1113

20 | 08 | 2013  http://www.social.org.ua/view/3577

Начальник відділу організації надання соціальних послуг,
відновлення здоров’я та працездатності потерпілих Управління
Марина Савенко

У БОРОТЬБІ З ВИРОБНИЧИМ ТРАВМАТИЗМОМ

Технічний прогрес постійно, мов тінь, супроводжують техногенні аварії та нещасні випадки. І чим більш промислово розвинуте місто, чи регіон, тим вищі показники виробничого травматизму. Столиця держави – місто Київ є одним із таких промислових центрів, проте показники виробничого травматизму у 2012 році, у порівнянні з попереднім, тут навпаки знизилися на 5%. Розвитку такій тенденції до зниження значною мірою сприяє Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві. Команда висококваліфікованих фахівців даної установи докладає максимум зусиль для того, щоб вберегти від нещасних випадків людей, що самовіддано трудяться на благо міста. Про діяльність Управління розповідає його начальник Ірина Протченко.

Страхові експерти з охорони праці Управління проводять колосальну роботу щодо запобігання травматизму на столичних підприємствах. За їхньої участі було проведено масу заходів, спрямованих на профілактику виробничого травматизму. Зокрема за 2012 рік відбулося 29 семінарів, 82 наради на столичних підприємствах, 77 засідань круглих столів, 25 відкритих уроків та лекцій у навчальних закладах столиці з питань охорони праці, спільні заходи з органами місцевого самоврядування, засідання в РДА та багато інших. Окрім вище переліченого страхові експерти з охорони праці проводять перевірки стану охорони праці та профілактичної роботи на підприємствах, беруть участь у перевірці знань з питань охорони праці, допомагають підприємствам в опрацюванні системи управління охороною праці, у розробленні профілактичних заходів та нормативних актів про охорону праці. Страхові експерти з охорони праці Управління беруть участь у роботі комісій з розслідування нещасних випадків, коли біда вже трапилася; забезпечують розгляд заяв потерпілих та надають їм необхідні консультації.

Значною мірою діяльність страхових експертів з охорони праці Управління приносить позитивні результати. І в той же час продовжують мати місце нещасні випадки на виробництві. У переважній більшості виною цим випадкам – людський фактор. Попри всі зусилля наших спеціалістів, прагнення відповідальних роботодавців забезпечити безпечні умови праці, старання самих працівників дотримуватися правил безпеки праці, статистика виробничого травматизму все-рівно коливається то в один, то в інший бік.

У чому полягає причина такої ситуації і як її можна виправити, спробуємо розібратися на конкретних прикладах травматизму в Шевченківському районі, одному з найбільш промислово розвинутих у столиці. Адже нещасні випадки, що трапилися з працівниками підприємств району та їхні причини є показовими для всього Києва.

Порівняно з іншими районами столиці, Шевченківський є досить невеликим за площею та населенням (сучасна територія Шевченківського району займає площу 2,7 тисяч гектарів, де проживає 233,5 тисячі чоловік). Проте за кількістю зареєстрованих підприємств на своїй території дана адміністративна одиниця посідає друге місце в Києві. Сьогодні Шевченківський район поєднує в собі високопродуктивну промисловість і будівництво, поліграфічне виробництво і розгалужену торгівлю, охорону здоров'я і сферу побутового обслуговування, широку мережу навчальних закладів та закладів культури. На території району понад 50 держав світу розташували свої посольства та представництва. До промислового комплексу району входить 71 підприємство. Торговельне обслуговування району здійснюють 1136 підприємств торгівлі та громадського харчування.

Система освіти району представлена 108 установами та закладами: 52 загальноосвітні навчальні заклади, 49 дитячих дошкільних закладів та 7 позашкільних закладів освіти. Крім того, на території району розташовано 31 вищий навчальний заклад.

До того ж, варто зазначити, що із загальної кількості підприємств зареєстрованих у Шевченківському районі , значна їх частка фактично знаходиться в інших районах Києва, чимало функціонує взагалі поза межами столиці. Але ж нещасні випадки на будь-якому з цих підприємств беруться на облік саме за місцем їх юридичної, а не фактичної адреси.

То ж, аби якось урегулювати дані питання і виробити заходи по зменшенню нещасних випадків на виробництві, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Києві спільно з керівництвом Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації зініціювало проведення наради з питань виробничого травматизму за підсумками 2012 року, за участі представників Київської міської державної адміністрації, територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, відділу з питань охорони праці Департаменту благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради профспілок, а також представників підприємств району з високим рівнем травматизму.

Метою даного заходу ми вбачали об’єднання усіх учасників заходу для плідної співпраці у боротьбі з виробничим травматизмом, внесенню слушних пропозицій та розробці дієвої схеми протидії даному явищу. За показниками виробничого травматизму Шевченківський район лідирує в столиці – 85 нещасних випадків за минулий рік (18% від загальної кількості випадків по Києву). Такі високі показники статистичних даних по травматизму пов’язані, насамперед, з величезною кількістю підприємств, зареєстрованих у районі.

Заступник голови Шевченківської РДА Анатолій Баган проаналізував стан виробничого травматизму на підприємствах району за 2012 рік. Начальник відділу з питань охорони праці та здоров’я Департаменту благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сергій Лисенко надав загальну інформацію щодо виробничого травматизму по місту Києву, закцентувавши особливу увагу саме на Шевченківському районі. Начальник Державної інспекції нагляду в соціально-культурній сфері ТУ Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києву Сергій Степанюк підняв проблему використання побутового газу у закладах та підприємствах Шевченківського району. Начальник управління охорони праці та здоров’я Київської міської ради профспілок – головний технічний інспектор праці Василь Якібчук виступив з доповіддю на тему проблематики прихованого травматизму та об’єктивності проведення розслідувань нещасних випадків.

Своє бачення проблеми озвучила начальник відділу організації профілактики нещасних випадків та професійних захворювань – головний страховий експерт управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві Олена Бочарова.

Олена Борисівна пояснила, що коли підприємства, зареєстровані, наприклад, у Шевченківському районі, а фактично знаходяться десь на зовсім іншому боці міста, це вкрай ускладнює роботу страхових експертів з охорони праці Управління. А про ті підприємства, що знаходяться поза межами Києва годі й говорити. У місті навіть зафіксовані випадки травматизму у вугледобувній галузі. Якими підприємствами в Києві може бути представлена дана галузь промисловості? А у столиці зареєстровано чимало шахт, які фактично працюють у південних регіонах країни. А про рівень професійного ризику в даній сфері діяльності та про небезпечність професії шахтаря знає вся країна. Ось вам і негативна статистика по Києву.

Наші фахівці, звісно, не можуть туди фізично потрапити, щоб провести профілактичну роботу. Та й взагалі це економічно недоцільно і це є нераціональним використанням часу та засобів. То ж підприємства, я вважаю, мають бути зареєстровані саме там, де вони проводять безпосередню діяльність. Тоді і страхові експерти, і представники контролюючих органів відповідних регіонів будуть взаємодіяти з ними. І це буде значно ефективніше, і не буде плутаниць зі статистикою.

Безпосереднє спілкування з працівниками дає найбільш правдиву картину дійсності. То ж інформація надана інженерами з охорони праці запрошених підприємств стала в пригоді для вирішення проблеми. Бачення проблеми під дещо іншим кутом зору були озвучені у виступах представників таких підприємств та установ як Київський академічний театр опери та балету, Київська станція швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, Київська міська дирекція Укрпошти, тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №2 і ТОВ «Стальсервіс». Вони показали, що виробничий травматизм може бути зовсім різного характеру, часом – зовсім непередбачуваного. У окремих ситуаціях цю проблему самотужки підприємству вирішити практично не можливо. При певних обставинах і профілактична робота фахівців Управління теж виявляється безсилою.

Йосип Онишків, який представляв Київську міську станцію швидкої допомоги та медицини катастроф, розповів про нещасні випадки, що сталися з його колегами за минулий рік. Із чотирьох випадків, один стався внаслідок падіння при пересуванні, а три – внаслідок нападів на бригаду. І остання причина травмувань є типовою для працівників даної професії. Часто, прибуваючи на місце за викликом, працівникам швидкої допомоги доводиться мати справу з досить агресивними особами, наприклад, з алкоголіками, чи наркоманами. І рятуючи чуже життя та здоров’я, лікарі самі залишаються незахищеними від таких непередбачуваних обставин. До того ж, враховуючи великий штат працівників та їх розосередженість по місту, одного інженера праці з охорони праці явно замало. То ж учасниками наради було прийнято рішення розглянути питання щодо створення служби охорони праці для даного закладу.

Подібні ситуації трапляються із працівниками пошти. Про ситуацію з виробничим травматизмом у Київській міській дирекції Укрпошти розповіла начальник служби охорони праці даної установи Ніна Лущевська. Виявляється, порівняно не складна, на перший погляд, професія як листоноша є досить небезпечною. Курсуючи по місту вони часто наражаються на різні небезпечні фактори. Листоноші часто травмуються внаслідок падіння при пересуванні, стають жертвами ДТП, нападів зловмисників або бездомних собак тощо. То ж більшість подібних випадків часто не залежать від дотримання заходів безпеки працівником та роботодавцем. І все ж добросовісні керівники намагаються знайти виходи з подібних ситуацій і убезпечити своїх працівників усіма можливими способами. Так, зокрема керівництво Київської міської дирекції Укрпошти влаштувало зустріч для своїх працівників з представниками агентства ідентифікації і реєстрації тварин. Спеціалісти агентства провели показові заняття про те, як потрібно діяти в нестандартній ситуації, коли людина наражається на небезпеку нападу групи чи поодиноких бездомних собак. Користь від таких занять, безумовно, є, але вони не дають 100% впевненості у захищеності листоноші від нападів.

Про зовнішні небезпечні фактори додав від себе й інженер з охорони праці Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №2 Євген Помазановський. Водії та кондуктори тролейбусів також часто стають жертвами нападів зловмисників. Завбачливі та застережливі водії ще більш-менш можуть себе захистити (оскільки вони знаходяться в закритій кабіні і можуть скористатися підручними засобами захисту), але кондуктори, якими переважно працюють жінки старшого віку, на жаль, ні. Найчастіше напади зловмисників трапляються на кінцевих станціях маршруту, у малозаселених районах міста.

Проведення даного заходу мало значну користь. Під час наради було прийнято декілька конструктивних рішень, зокрема заплановано провести зовнішній аудит стану охорони праці на окремих підприємствах до Міжнародного дня охорони праці за участі представників КМДА, профспілок, Держгірпромнагляду, Управління ВД ВССНВ у м. Києві та інших організацій. На деяких підприємствах заплановано зустріч представників вищезазначених структур із трудовими колективами для обговорення та вирішення проблеми виробничого травматизму. Також інженерам з охорони праці підприємств було запропоновано до 1 травня надати пропозиції щодо покращення умов праці на підприємствах міста Києва для внесення їх до регіональної програми з охорони праці.

То ж, тісна взаємодія столичних підприємств столиці (і Шевченківського району зокрема) із Управлінням ВДФССНВ у м. Києві, підсилена підтримкою районних державних адміністрацій Києва, Київської міської ради профспілок, Держгірпромнагляду, принесе ефективні результати у боротьбі із виробничим травматизмом. Адже усіх нас об’єднує спільна мета – вірно служити інтересам людини праці.


22 | 04 | 2013 http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=1038

25 | 04 | 2013 http://www.social.org.ua/view/3192

Начальник Управління ВД ФССНВ у м. Києві   Ірина Протченко
 


 

ПОТЕРПІЛИХ НАОДИНЦІ НЕ ЗАЛИШАЄМО

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві – саме та організація, яка піклується про людей, що підірвали, втратили здоров’я на виробництві столичних підприємств. Уже більше десятиріччя під умілим керівництвом досвідченого начальника Ірини Протченко працівники установи віддано служать інтересам Людини праці. За цей час Управлінням зроблено багато добрих справ, спрямованих на запобігання нещасних випадків на виробництві, на відшкодування шкоди потерпілим, на відновлення їх здоров’я та працездатності тощо.

На сьогоднішній день Управління опікується більш ніж семи тисячами потерпілими та членами сімей загиблих на виробництві. Серед них – понад дві тисячі інвалідів внаслідок трудового каліцтва. Відповідно до законодавства України одним із видів соціального захисту інвалідів є надання їм різних видів соціальних послуг. Це і оздоровлення в санаторно-курортних закладах, і забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення, додатковим харчуванням, забезпечення інвалідів праці автомобілями та надання  компенсаційних виплат на бензин і транспортне обслуговування тощо.

Окрім вище вказаних передбачених законодавством видів послуг, що надаються Управлінням для потерпілих, працівники установи часто допомагають своїм підопічним у вирішенні особистих питань, відвідуючи їх. За минулий рік керівництвом  Управління було  прийнято 53 потерпілих на виробництві за їх місцем проживання. У переважній більшості це стосується інвалідів-«спинальників», людей, які внаслідок отримання тяжких травм на вирпобництві стали обмеженими в пересуванні. Багато з них таких, що вже й забули, коли переступали поріг власної оселі.

Безперечно, виплати коштів, лікування у лікарні, чи оздоровлення в санаторії для потерпілого має дуже велике значення, але не дати людині відчути себе покинутою та забутою – це також не менш важливо. Адже серед наших підопічних є  багато людей, у житті яких окрім проблеми фізичних вад існує ще й проблема самотності. Тут хотілося б зупинится і детальніше розповісти про нелегку долю двох окремих потерпілих, та їхнім прикладом нагадати читачам про тих людей, які потребують особливої уваги і турботи.

Працівники відділу організації надання соціальних послуг, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих Управління Світлана Повалинська та Світлана Щербакова завітали до потерпілої Ніни Сябренко, інваліда праці І групи.

Ця жінка вже 37 років не може ходити, з того часу як серйозно травмувалася, працюючи керамщиком на будівництві. Зі страшним діагнозом «Консолідований компресійний перелом тіла з пошкодженням спинного мозку і порушення функції тазових органів» їй встановлено 100% втрати працездатності та І групу інвалідності.

Бути прикутим до інвалідного візка, прикутим до власної квартири, позбавленим можливості вільного пересування і повноцінного спілкування з навколишнім оточенням - дуже тяжко як морально, так і фізично. Тому не дивно, що візиту працівників Управління жінка була дуже рада.

Бесіда з потерпілою протікала у гостинній і невимушеній обстановці. Жінка розповідала про своє життя, ділилася з нами і радощами, і тим, що наболіло. Про той трагічний день у житті Ніна Іванівна згадує неохоче, мовляв на те, що вже трапилося вплинути і щось змінити неможливо, а жити потрібно сьогоднішнім днем. Хоча і сьогоднішні будні жінку не дуже тішать.

- За мною доглядає дочка, але ж і сама вона тяжко хвора, що, можливо, і їй скоро знадобиться сторонній догляд. А ви ж розумієте, як складно жити в самотності двом хворим жінкам, - жаліється Ніна Іванівна. - Не дивлячись на всі блага, що для мене робить Управління, все рівно у сучасному світі з нинішніми цінами дуже тяжко виживати. Адже у всіх є якісь орієнтири у житті, і, дивлячись на знайомих, сусідів, хочеться жити не гірше за них. Ми з донькою намагаємося робити ремонт, та без чоловічих рук і грошей, яких ніколи багато не буває, все ніяк не доведемо його до кінця. Всі свої кошти копійку до копійки доводиться розраховувати від пенсії до пенсії. Добре, що ваша установа турбується про мене і значно полегшує вирішувати свої проблеми. Допомога, яку надає Управління дуже відчутна: це і додаткове харчування, і спеціальний медичний догляд, і постійний сторонній догляд, і побутове обслуговування, і вироби медичного призначення (підгузники, білизна, матрац, ковдри, мазі тощо). Дуже вдячна вам за те, що цікавитеся і переймаєтеся моїми проблемами. Адже справжня людська турбота є безцінною.

- А ви знаєте, - ділиться думкою Ніна Іванівна, - повноцінна здорова людина, при всьому її бажанні, не зможе зрозуміти проблеми хворої, людини з фізичними обмеженнями. Та краще цього здоровим і не знати. Скільки мені доводиться чути навколо, як люди скаржаться на прості буденні речі: «Пече сонце – погано, йде дощ – погано, на дворі мороз – теж погано…» І тільки до отримання травми я цього якось не помічала і майже не надавала цьому значення, а ось тепер розумію… Невже це є проблемою? Це тимчасові природні явища. І потрібно радіти будь яким проявам погоди. Цінувати все те, що дала нам природа. Найголовніше – цінувати власне здоров’я, чого і вам від щирого серця бажаю. Передавайте усім вашим співробітникам мою безмежну вдячність за їхню благородну працю. І заходьте частіше в гості. Для вас двері моєї оселі завжди відчиненні!

Хотілося б розповісти ще про одну людину, яка все своє життя присвятила відданій праці, і також отримала інвалідність на виробництві. Сторінки долі цієї жінки не менш вражаючі і заслуговують окремої уваги.

Холоденко Євгенія Хаскелівна – колишній лікар-лаборант Державної установи «Науковий інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України». Маючи вже ІІ групу інвалідності як постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, Євгенія Холоденко продовжувала працювати. Останні три роки вона практично прикута до ліжка. Відсвяткувавши 70-річний ювілей, наступного дня на роботі, підсковзнувшись на сходах, жінка впала і отримала закритий перелом шийки стегна. Як наслідок – інвалідність І групи… Цілий рік потерпіла нерухомо пролежала в ліжку, переносячи страшні болі, а вже з часом за допомогою засобів пересування потроху почала рухатися. Але найбільш печальною обставиною є те, що Євгенія Хаскелівна залишилася практично сам на сам зі своєю бідою. У жінки, на превеликий жаль немає рідних, тому проживає в будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів.

Саме туди і завітали представники Управління, аби провідати свою підопічну. Євгенія Хаскелівна сама відчинила двері до кімнати, зустрічаючи гостей зі щирою посмішкою та відвертим почуттям радості.

- А я вже вас зачекалася, заходьте!.. Тут я проживаю вже сьомий рік, – розповідає Євгенія Хаскелівна. – З того часу як у 2006 році помер мій чоловік, моя єдина надія і опора, я залишилася зовсім одна. Дітей у нас не було. І відтоді я переїхала сюди, віддавши квартиру чоловіка за моє утримання в цьому закладі. Умови тут наближені до домашніх, дуже гарне ставлення персоналу, гарне харчування. Треба віддати належне і колишнім колегам, які мене підтримували у тяжку годину. Керівництво мене умовляло не полишати працю, і я вже звідси продовжувала ходити на роботу, хоч було і нелегко. Та все ж робота була моєю єдиною відрадою, аж поки зі мною не стався нещасний випадок навесні 2009-го. У ті тяжкі дні колеги навіть ночували зі мною, підтримували морально. Сподівалися на краще, що є ще повернуся до роботи, але…

Умови утримання в даному закладі, зі слів Євгенії Холоденко, її цілком задовольняють. Та не дивлячись на гарне ставлення персоналу будинку-інтернату, жінці не вистачає людини, з якою вона могла б відверто поспілкуватися, відкрити свою душу.

- Телевізор, газети і радіо – це практично і всі її «співрозмовники». Ще телефон – час від часу телефонують колишні колеги з роботи,  але з часом все рідше, – продовжує Євгенія Хаскелівна. – Тому я дуже рада вашому візиту. Не очікувала, чесно кажучи, такого прояву поваги до мене. Я безмежно вдячна керівництву Управління за все, чим мене забезпечують,  - і за щомісячні виплати коштів, додаткові види допомоги, за лікарські засоби, і все інше. Але те, що ви сьогодні до мене навідалися – справжня приємна несподіванка, - зі сльозами на очах говорить жінка. – Адже звичайне живе спілкування з людьми і будь-який прояв уваги – це найважливіше, особливо для самотньої людини!
Прощаючись із гостями, Євгенія Хаскелівна не поскупилася на слова вдячності та побажаннями на адресу працівників Управління:

- Передайте, будь-ласка вашому керівництву і всім співробітникам мої найкращі побажання – довгих років життя, миру та злагоди, і горя не знати! Бережіть своє здоров’я з молоду, бо втрачене наздогнати неможливо. Цінуйте і бережіть ваші сім’ї, адже зустрічати старість в самотності дуже тяжко і страшно. Беріть від життя лише найкраще!

Євгенія Холоденко та Ніна Сябренко – жінки, на долю яких випало чимало горя. Та сумні історії життя героїнь цього матеріалу – лише характерний приклад, відображення загальної картини життя багатьох тисяч інвалідів, потерпілих на виробництві, людей з поломаними долями. І наш святий обов’язок – завжди пам’ятати про цих людей і усіма можливими способами їм допомагати.

Та все ж, без усвідомлення і розуміння серйозності даної проблеми кожним окремо взятим громадянином, щоденної праці Управління, на жаль, буде замало. Адже сучасне суспільство у щоденній гонитві за матеріалізацією власних амбіцій часто забуває про найголовніші моральні цінності, черствіє душею. То ж, якщо у вас є близькі, чи просто знайомі люди, що потребують вашої уваги, не пошкодуйте для них кілька хвилин свого часу і пари теплих слів. Ваше добро до вас обов’язково повернеться, а людині ви подаруєте радість, і її серце буде зігріте вашим теплом.

08 | 02 | 2013         http://www.social.org.ua/view/3003                                                                                                     Артем Бодня

22 | 02 | 2013         http://fsnv.kiev.ua/show_document/?name=novini&id=956

 

Україна: ДОСВІД ТА ІННОВАЦІЇ

ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА

Минулорічні заходи з нагоди Міжнародного дня інвалідів у всіх регіонах і Києві засвідчили, що в українському суспільстві прогресує усвідомлення безпосередньої причетності до проблем людей з особливими потребами. Це підтверджує й редакційна пошта, в якій чимало позитивних відгуків і щирих слів подяки затурботу, проведення різноманітних творчих виставок, фестивалів, конкурсів, круглих столів, активними учасниками яких були люди з інвалідністю.

Благодійна акція, ініційована столичним Управлінням ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, що відбулася 5 грудня у приміщенні Національної опери України ім. Т.Г.Шевченка – одна з таких пам’ятних подій.

На урочистості з нагоди Міжнародного дня інвалідів до театру прибули близько тисячі інвалідів унаслідок трудового каліцтва та потерпілих на виробництві, представники всеукраїнських громадських організацій «Спілки шахтарів-інвалідів України», «Спілки шахтарів-інвалідів, потерпілих на виробництві та козацтва України», «Об'єднаного союзу ветеранів, пенсіонерів, інвалідів і потерпілих на виробництві», Координаційної ради шахтарських, інвалідських, ветеранських організацій України, районних держадміністрацій Києва, столичних закладів охорони здоров'я, профспілок.

Зранку в фойє перших глядачів зустрічав прекрасним виконанням українських народних пісень аматорський фольклорний колектив «Молодички», створюючи приємну атмосферу.

Їх пісні багатьом припали до душі: хтось підспівував, дехто просив виконати пісню на замовлення. Багатий пісенний репертуар дозволяв фольклористам задовольнити всі побажання.

Треба віддати належне працівникам Управління ВД Фонду у місті Києві, які організували й координували цей захід.

Усі діяли чітко і злагоджено: одні зустрічали людей біля входу до театру, інші супроводжували до гардеробу та допомагали зняти верхній одяг, пройти до глядацької зали, знайти вказані у запрошеннях місця, супроводжували та допомагали людям в інвалідних візках.

Чарівна ведуча нагадала присутнім у залі про обставини створення та важливість значення для суспільства Міжнародного дня інвалідів і запросила на сцену господарів і гостей заходу.

Голова Профспілки працівників радіоелектроніки, заступник голови правління Фонду від Сторони застрахованих Григорій Ольховець звернувся до інвалідів з теплими словами підтримки, зазначивши, що правління Фонду й надалі докладатиме максимум зусиль, аби потерпілі своєчасно і в повному обсязі отримували належні їм виплати та послуги.

Дуже розчулив інвалідів виступ начальника Управління ВД Фонду у місті Києві Ірини ПРОТЧЕНКО. Це був не сухий звіт із цифрами, скоріше - душевна розмова.

Ірина Юріївна, зокрема, зазначила, що окрім забезпечення потерпілих усіма передбаченими законодавством послугами та виплатами, працівники Управління намагаються поділитися з людьми тим, чого їм не вистачає найбільше, - теплом душі, турботою і підтримкою.

У своїй повсякденній діяльності фахівці керуються принципами людяного підходу до кожного потерпілого. Адже іноді для людини кілька теплих і щирих слів набагато дорожчі за гроші.

Інвалід внаслідок трудового каліцтва II групи Олександр Бугай звернувся до присутніх у залі, закликаючи підтримувати одне одного, не втрачати надії, жаги до життя.

Інвалід І групи внаслідок трудового каліцтва Вік­тор Стерпінський власною трагічною історією пока­зав приклад і довів усім, а головне - самому собі, що ніколи не можна опускати руки, і попри всі нега­разди рухатися вперед.

Втративши кінцівки рук і ніг, він проявив найвищу ступінь мужності і не здався. Віктор Сігізмундович не скупився на слова вдячності на адресу лікарів, які вдало провели операції, а також керівництва Управ­ління ВД Фонду у місті Києві, яке щорічно забезпечує йому протезування. Він стабільно отримує страхові виплати, повний пакет соціальних і медичних послуг. А також докладає зусиль для реалізації своїх планів - будує власний дім, водить автомобіль, яким, до речі, його також забезпечило Управління.

Після промов розпочалася основна частина за­ходу - концерт. Молоді й надзвичайно талановиті митці Національної опери дарували глядачам пер­лини світової класики - лунали арії з опер «Кармен», «Фігаро», українські та російські твори.

Величність і краса сцени, унікальна акустика за­лу посилювали милозвучність живого виконання та чарівних голосів вокалістів.

Глядачі бурхливими оплесками зустрічали і про­воджали кожну нову композицію. І коли всі артисти вийшли на поклін, майже весь зал аплодував стоячи.

До гардеробу ніхто не поспішав, адже у фойє знову лунали пісні вже знайомого фольклорного аматорського колективу.

І вдячна публіка довго не розходилася, підспіву­ючи, а дехто й підтанцьовуючи під запальні акорди баяна та бадьорий спів вокалісток.

Люди покидали приміщення театру в гарному настрої, з посмішками, дякували співробітникам Управління. Не лише інваліди праці та потерпілі на виробництві у місті Києві, але й запрошені пред­ставники громадських організацій шахтарів-інвалідів дякували І. Протченко за прекрасно проведений час, незабутні враження від концерту і такий прояв уваги до них.

Варто зазначити, що подібні акції Управлінням ВД ФССНВ у місті Києві проводить не вперше - у минулі роки концерти для потерпілих на виробництві столи­ці проходили у Київському національному академіч­ному театрі оперети, Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського (більш відомій як Київ­ська консерваторія).

Для Управління вже стає доброю традицією зап­рошувати своїх підопічних на благодійні заходи з на­годи Міжнародного дня інвалідів до кращих культур­них закладів міста.

- Уже наступного дня після проведення благо­дійної акції до Управління почали надходити теле­фонні дзвінки та листи вдячності від потерпілих, - розповідає І. Протченко. - Багато з них у театрі по­бували вперше, і якби не урочистості в Національ­ній опері України, то невідомо, коли б ще їм випала така нагода.

Кажуть, ЛЮДИНА починається з ДОБРА. Дійсно, даруючи радість іншим, ми почуваємося щасливи­ми. Тож усі ми націлені на те, щоб підтримувати цю добру традицію і при нагоді будемо влаштовувати подібні заходи для потерпілих частіше, адже вони їх так чекають і потребують.

*   *   *

Управління ВДФССНВ у місті Києві висловлює щиру подяку генеральному директору Національної опери Ук­раїни імені Т. Г. Шевченка Петру Чуприні за плідну взає­модію у проведенні благодійної акції та гостинність, з якою він прийняв глядачів, а також усьому творчому ко­лективу, який брав участь у підготовці та проведенні та­кого чудового концерту і зробив такий прекрасний пода­рунок для інвалідів внаслідок трудового каліцтва.

С. КОРЖЕНЕВСЬКА

Матеріал надруковано в журналі «Соціальний захист» №1, січень 2013 (ст. 43-44)

 

ДІЯЛЬНІСТЬ ФОНДУ (ФССНВ)

БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИЗВОДИТЬ ДО КАЛІЦТВА ТА ЗАГИБЕЛІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Про важливість неухильного дотримання вимог інструкцій з охо­рони праці розповідає начальник уп­равління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві Ірина ПРОТЧЕНКО

У минулому році на підпри­ємствах, що обліковуються в уп­равлінні виконавчої дирекції Фонду у місті Києві, виробничі травми отримали більше 200 пра­цівників. Основними причина­ми, які призвели до таких подій, є нехтування вимогами безпеки з боку самих працівників та неви­конання ними посадових ін­струкцій з охорони праці, а ча­сом і особиста необережність.

Якщо говорити про основні причини настання нещасних ви­падків на виробництві, то слід розпочати розмову з такого до­кументу, як «Подання про пору­шення нормативно-правових актів з охорони праці та законо­давства про страхування від не­щасного випадку на вироб­ництві». Його складають наші страхові експерти з охорони праці під час планових пе­ревірок підприємств. Подання по суті є заходом профілактики, оскільки в ньому зосереджено увагу керівника підприємства на наявних недоліках, які мо­жуть призвести до трагічних наслідків у майбутньому. А це майбутнє може наступити через рік, через два, але може застати зненацька вже завтра...

Фахівці управління у мину­лому році під час перевірок сто­личних підприємств, виявили декілька тисяч порушень різного характеру, починаючи від ігнору­вання питання проведення ін­структажів з охорони праці, і до серйозних порушень техніки без­пеки та експлуатації виробничих агрегатів. І в жодному разі не можна поділяти ці порушення на головні та другорядні - усі вони мають виправлятися у терміно­вому порядку. Бо, як не крути, ці недоліки й створюють той пер­ший момент істини, коли зволі­кання, а інколи й безвідповідаль­на недбалість, і роблять праців­ників жертвами нещасного ви­падку під час виконання ними своїх обов'язків.

Факти - річ вперта. Скільки такого було: сьогодні ми повідомили керівника підприємства про той чи інший недолік, який не­обхідно ліквідувати, а вже за кілька днів після цього, не усу­нувши негайно проблему, його співробітник отримує травму, або ж, що ще страшніше, гине від не­справної проводки, чи від падіння з будівельних підмостків. Кожне з цих порушень, якщо його вчас­но не виправити, може карди­нально змінити чиєсь життя. І потім вже ні слова, ні матеріальне відшкодування не зможе в повній мірі компенсувати працівникові втраченого здоров'я, або ще гірше - повернути життя.

Хочу зупинитися деталь­ніше на такій категорії наших підопічних, як «утриманці». Пе­реважно це дружини і діти, рідше батьки, чи рідні тих, хто вранці пішов на роботу, а вве­чері не повернувся додому. Безперечно, всі плани роди­ни розбилися в ту трагічну секун­ду, коли їхній годувальник вос­таннє приступив до виконання робіт, і з тих, чи інших причин, во­ни для нього стали фатальними. Звісно, ми виплачуємо родинам потерпілих все, що прописано за­конодавчо. І дружини, і батьки, і діти до 18-ти років (а ті, що навча­ються за денною формою навчан­ня - до 23-х) не залишені напри­зволяще. Тема тяжка і тут не хо­четься говорити про грошову ком­пенсацію, а лише запитати самих себе: «Чому ці трагічні випадки так часто мають місце в нашому житті?». На кожному ж підпри­ємстві є особи, відповідальні за охорону праці. І часто від них можна почути фрази на зразок: «До кожного порушника техніки безпеки наглядача не приста­виш». І значною мірою вони ма­ють рацію, адже саме про це часто забувають і самі керівники, і їхні підлеглі. Послаблювати пильність не можна ні тим, ні іншим. Адже головний чинник, що вберігає від біди - це вимогливе ставлення керівника до дотримання його підлеглими все тих же інструкцій з охорони праці, а також терміно­ве усунення недоліків, на які вка­зують наші страхові експерти у поданнях.

Але, як на перший погляд, наче нічого й не змінилося: потерпілі про­довжують падати з висота, отриму­вати удари струмом, потрапляти в дорожні пригоди, та домінантними причинами того є вже не технічні, а організаційні. Останнім часом усе більше стали говорити про той таки «людський фактор». Люди травму­ються через особисту необереж­ність та невиконання вимог ін­струкцій з охорони праці, чи поса­дових обов'язків, а ще страшніше - будучи в стані алкогольного сп'я­ніння, чи незадовільному фізично­му стані. Чомусь нормою стає для людини безпечність піти на роботу хворим, або ж виконувати свої обов'язки без відпочинку, аж допо­ки від перевтоми припуститься по­милки, внаслідок якої може стати калікою. Це що - страх втратити роботу? Але ж наслідки нещасного випадку можуть бути ще страш­ніші. Вони можуть коштувати працівнику його здоров'я, а, може, й самого життя!

Вище перелічені обставини можна пов'язати з розвитком технічного прогресу у XXI сто­літті, моральною та фізичною завантаженістю працівників, вирішенням побутових проблем та існуванням інших чинників. Припускаю, що швидкість і маса щоденної інформації для багать­ох з нас бувають дуже важкими для сприйняття. Усе це вкла­дається в стандартний чинник - людський фактор. Але, як ра­дять психологи, виходячи на ро­боту, всі проблеми необхідно за­лишати вдома. На підприємстві слід перемкнутися, а точніше увімкнутися у виробничий про­цес. Не буду говорити про підвищення продуктивності від того, але про елементарну обе­режність, я і мої колеги готові нагадувати в десятий, сотий і, якщо хочете, мільйонний рази. Тоді й проблеми вирішаться, і пенсію можна буде зустріти без втрати здоров'я на виробництві.

Наші фахівці відзначають, що багато хто з керівників до проведення обов'язкових ін­структажів з охорони праці став­ляться формально. Допуски до роботи надаються робітникам, які не мають, не те щоб про­фесійної підготовки, але й не ма­ють уявлення про те, чим, а го­ловне, як повинні цим займатися. А коли від того трапляється не­щасний випадок, то виявляється, що потерпілий, навіть, не був оформлений на цьому підпри­ємстві. Він працював за усним, чи просто договором підряду.

Пригадую один прикрий випадок. 21-річний чоловік із Сумської області, який просидів за кермом автонавантажувача усього два тижні, загинув через брак досвіду. Ні його вже молода вдова, ні його маленька донечка не отримають компенсацію за смерть чоловіка і батька, який уклав той самий договір підряду з директором одного зі столич­них підприємств. Юридично керівник підприємства за долю хлопця не відповідає. Він еконо­мив кошти підприємства, а чо­ловіку необхідні були гроші за будь-яку ціну. То ж він сам спла­тив найдорожчим - своїм жит­тям. Коментарі потрібні?

Та осмислюючи все, що відбувається із систематичною повторюваністю в різних галу­зях, хотіла б нагадати керівникам підприємств про кримінальну відповідальність за порушення законодавства. Зокрема, десятий розділ Кримінального кодексу України «Злочин проти безпеки виробництва» дещо прояснює. У Статті 271 зазначено: «Порушен­ня вимог законодавства про охо­рону праці пункт 1. Порушення вимог законодавчих та інших нор­мативно-правових актів про охо­рону праці службовою особою підприємства, установи, органі­зації або громадянином - суб'єк­том підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - ка­рається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян або вип­равними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Пункт 2. Те саме діяння, якщо воно спричини­ло загибель людей або інші тяжкі наслідки, - карається виправни­ми роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбав­ленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обій­мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого».

Не хотілося б когось залякувати, та ситуація не лише в місті Києві, а й по всій країні в цьому сенсі має виправитися. Не за ра­хунок кримінальної відповідаль­ності, а самосвідомості кожного, хто від ранку й до вечора знахо­диться на своєму робочому місці. Адже за статистикою нещасні ви­падки на виробництві найчастіше трапляються або з недосвідчени­ми працівниками, або з тими, які відпрацювали за фахом більше десяти років. Експерти це так і називають - «синдром досвідченого працівника», який виконую­чи свої обов'язки в процесі трудо­вої діяльності, втрачає пильність.

І керівник, і працівник по­винні розуміти й пам'ятати - всі інструкції написані кров'ю та життям. І той, і той - член роди­ни, людина, яку чекають вдома живим і здоровим. Нині, слава Богу, не війна, а тому втрачати щороку сотнями пораненими та десятками загиблими на підпри­ємствах країни дуже прикро, як­що не сказати до болю гірко.

Матеріал надруковано в журналі «Безпека праці на виробництві» №1 (37) січень 2013 (на ст.6-8)

 ___________________________2012 рік_____________________________________

ДІЯЛЬНІСТЬ ФОНДУ (ФССНВ)

ЛОЖКА ЦІННА ДО ОБІДУ, ІНСТРУКТАЖ – ДО НАСТАННЯ БІДИ!

Про навчання молоді з питань охорони праці з метою популяризації безпечних умов праці розповідає начальник управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві Ірина ПРОТЧЕНКО


   Профілактика виробничого травматизму - один з найпріоритетніших напрямів діяльності управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві. І ефективність цієї роботи полягає в її своєчасності. Перефразовуючи народну приказку «дорога ложка до обіду», і адаптуючи її до сфери охорони праці, можна сказати, інструктаж цінний до настання біди. Профілактична робота ефективна тоді, коли працівників своєчасно навчають та інструктують правилам безпечних прийомів праці з самого початку трудової діяльності, а потім систематично їх нагадують при періодичних перевірках знань, переатестаціях та інструктажах. А зовсім не так, як це робиться в переважній більшості випадків: формально, поспіхом, часто «заднім числом» в результаті наслідків нещасного випадку і під страхом очікування перевірок підприємства відповідними органами та можливих санкцій за результатами перевірок. А школа, професійні училища та ліцеї - це саме місце і саме час для перших уроків з охорони праці. Адже працівники повинні приступати до роботи вже обізнаними в даних питаннях, чітко знаючи свої права і даючи раду своїм діям.
   Відповідно до статистики, на виробництві травмуються переважно люди середнього та старшого віку. Так, за минулий рік на столичних підприємствах внаслідок нещасних випадків постраждала 491 особа (в тому числі 22 - із смертельним наслідком). Із них переважна більшість (66,5 %) - працівники віком від 30 до 60 років.
   Це свідчить про те, що молоді працівники більш обережні, а люди старшого віку, не зважаючи на значний досвід роботи, частіше нехтують правилами безпеки, в результаті чого стають жертвами виробничого травматизму. Це пояснюється завищеною самооцінкою та самовпевненістю працівників у своїх робочих навиках. І вони частіше, ніж молоді спеціалісти, ігнорують засоби індивідуального захисту, дотримання інших правил безпеки на виробництві, що і призводить до травмувань. Ось чому для працівників дуже важливе систематичне повторювання і нагадування правил дотримання заходів безпеки, проведення повторних інструктажів тощо. І саме тому ці знання необхідно передавати сучасній молоді - майбутнім працівникам.
   У сучасний період молодь займає проміжне становище між дитинством і зрілістю, починає своє трудове життя в нелегких умовах. Більшість молодих людей, влаштовуючись на роботу, не знають про те, що вони наділені законодавством спеціальним комплексом прав, і деякі роботодавці цим користуються. Тому одним із чинників реалізації норм охорони праці є інформування юнаків та дівчат про їх права, гарантії, умови праці. Адже молодь - це майбутнє держави, життєво важлива складова успішного економічного розвитку суспільства в майбутньому. І питання навчання молоді з охорони праці потребує значної уваги з боку держави.
   Протягом декількох місяців поточного року у рамках загальноукраїнського конкурсу дитячого малюнку «Охорона праці очима дітей», а також ініційованих Урядом України заходів, спрямованих на популяризацію серед молоді безпечних умов праці, проведення «відкритих» уроків, бесід та лекцій на тему: «Безпека праці моїх батьків - моє щасливе майбутнє», спеціалісти управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві відвідали 25 навчальних закладів столиці, що готують фахівців різних галузей народного господарства. За цей час експерти управління поспілкувалися близько з півтори тисячами майбутніх спеціалістів, до яких донесли нові знання щодо прав громадян на охорону життя і здоров'я, санітарно-гігієнічних норм праці та правил поведінки на виробництві, націлених на збереження здоров'я, і життя працівників.
   Наші страхові експерти відвідали київські професійні ліцеї «Політехнік», «Авіант», НАУ, ліцей сфери послуг, транспорту, електромеханічний ліцей, Міжрегіональне вище професійне училище зв'язку м. Києва, Київське вище професійне училище будівництва і архітектури, Вище комерційне училище КНТЕУ та багато інших.
   Невипадково в рамках даних заходів були охоплені навчальні заклади, саме тих галузей, де, відповідно до статистики, досить часто трапляються нещасні випадки та професійні захворювання: будівництво, транспорт, зв'язок, промисловість, сфера послуг, торгівля, громадське харчування тощо. Так, у м. Києві протягом останніх років найчастіше нещасні випадки трапляються на будівництві, установах транспорту і зв'язку, оптовій і роздрібній торгівлі, а професійними захворюваннями найбільше страждають працівники, задіяні у сфері машинобудування, будівництві, у сфері охорони здоров'я та соціальної допомоги.
   До викладення матеріалу страхові експерти управління завжди ставляться з професійним підходом, адаптуючи матеріал лекції під відповідну аудиторію, конкретну спеціальність у кожному училищі. Перед проведенням лекції експерти вивчали специфіку фахової підготовки майбутніх співрозмовників. Адже, в кожному ліцеї чи училищі бесіда про охорону праці мала своє фа¬хове спрямування. І учні в пере¬важній більшості цікавилися питаннями, що стосуються охорони праці саме в тих закладах та установах, де їм через кілька років до¬ведеться працювати відповідно до обраної спеціальності.
   Відповідно до навчальної програми своїх закладів усі учні проходять курс навчання за предметом «Охорона праці». Проте, важливість і актуальність проведення подібних зустрічей зі спеціалістами Фонду полягає в живому спілкуванні молоді з досвідченими та обізнаними фахівцями в сфері охорони праці. Адже, ці люди теорію програмного матеріалу можуть доповнити практичними прикладами з життя, в деяких моментах більш дохідливо пояснити те, що не написано в жодному підручнику.
   Приємно відзначити, що тематикою бесід були зацікавлені не лише учні. Навіть деякі викладачі зверталися за кваліфікованою допомогою страхових експертів із роз'ясненням окремих питань охорони праці, і наші фахівці люб'язно надавали консультації в межах своєї компетенції. Дехто з викладачів з охорони праці зверталися до експертів за наданням практичних рекомендацій та радилися з ними щодо проведення лекцій відповідного предмету.
   Подібна співпраця з освітянами управлінням проводиться вже не вперше, але все-рівно дуже приємно отримувати листи від керівництва навчальних закладів, у яких вони висловлюють слова вдячності нашим спеціалістам. А отже, проведена ними робота, маэмо сподівання, виправдає свою мету і принесе продуктивні результати. Адже ми, не менше освітян, зацікавлені в тому, щоб нова зміна кваліфікованих працівників була добре обізнаною в питаннях охорони праці, здоровою і соціально захищеною.
  

Матеріал надруковано в журналі "Безпека праці на виробництві №7 (31)" липень 2012 на сторінках 9-10

 

Захист інтересів потерпілих на виробництві

 

ДІЄВА ТУРБОТА

Життя кожної людини, безперечно, цікаве і неповторне. Проте доля у всіх складається по- різному. Декому, на жаль, довелося сповна випити чашу горя, боротися з несправедливістю і постійно сподіватися на краще. Йдеться про найбільш вразливу категорію - людей, які в результаті важкої та самовідданої праці підірвали здоров'я, стали інвалідами. Багато з них - ще на зорі трудової діяльності. Звичайно, від фатального збігу обставин ніхто не застрахований. Та коли вже біда постука­ла у двері, держава в особі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань (ФССНВВПЗ) подбає про забезпечення законних прав застрахованих осіб.

 

Прагнемо покращити людям якість життя

  Про деякі аспекти організа­ції надання соціальних пос­луг, відновлення здоров'я та працездатності потерпі­лих розповіла начальник Управління виконавчої ди­рекції ФССНВВПЗ у місті Києві Ірина ПРОТЧЕНКО:

 

- Працівники столичного Управління не лише за свої­ми службовими обов'язка­ми, а й за покликанням душі та велінням серця піклуються про своїх підопічних: допомагають у вирішенні їх соціально-побутових проблем, забезпечують надання різних видів соці­альних послуг.

    Зокрема на відшкодування заподіяної шкоди здоров'ю потерпілим на виробництві, членам їх сі­мей, а також на медичну та соціальну допомогу цим людям нашими спеціалістами щороку виплачують­ся десятки мільйонів гривень із Фонду.

   Окрім того, робота спеціалістів Управління охоплює величезний комплекс соціальних послуг і заходів з відновлення здоров'я та працездатності потерпілих.

   Це і медико-соціальна допомога, й ефективне лі­кування в лікувально-профілактичних закладах, й ме­дикаментозне забезпечення.

   Також потерпілі забезпечуються постійним сто­роннім доглядом, спеціальним медичним, побутовим обслуговуванням, додатковим харчуванням.

   Їм надаються путівки для санаторно-курортного лікування (включно з витратами за переїзд), технічні засоби реабілітації (протези, милиці, палиці, сидіння для ванни, ортопедичне взуття), проводиться забез­печення автотранспортом і відшкодовуються витра­ти на бензин та транспортне обслуговування.

    Аналізуючи практику попередніх років щодо ос­таннього питання, то з 2007 року (коли черги на от­римання автомобілів з управлінь праці та соціаль­ного захисту населення були передані робочим ор­ганам ФССНВВПЗ), Управління Фонду в місті Києві забезпечило автотранспортом практично всіх чер- говиків - інвалідів праці, в яких були всі необхідні документи для його отримання. Тепер власники пристосованих для них автомобі­лів отримують і компенсаційні виплати на транспортне обслуго­вування.

   Зокрема за ці роки відлагодже- но механізм забезпечення автот­ранспортом інвалідів. Якщо рані­ше люди чекали роками й багато з них отримували машини в похило­му віці та стані, що вже не дозво­ляв їм особисто водити авто, то нині всі, хто стоїть у черзі, отриму­ють авто без затримок, по мірі ви­ділення коштів з бюджету Фонду.

 Усі свої зусилля ми спрямову­ємо на те, щоб якість життя по­терпілих покращувалася.

 

"Дуже вдячна за піклування, моральну і матеріальну підтримку"

І хоча статистика красномовно свідчить про надзвичайно ве­лику кількість постраждалих на підприємствах столиці та про розміри страхових виплат, по­в'язаних з нещасними випад­ками на виробництві, проте жодною цифрою неможливо передати весь спектр пережи­вань і страждань, що випали на долю цих людей. Лише в осо­бистому спілкуванні можна на­ближено збагнути, наскільки важко їм жити...

Киянка Ірина Осіпова - інвалід трудового каліцтва І групи. Повніс­тю втративши зір, отримала цей статус у вже далекому 1986 році. З того часу отримує відшкоду­вання заподіяної шкоди здоров'ю.

А з 2001 року, коли було утво­рено Фонд соціального страху­вання від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, соціально-побутовими проблема­ми жінки опікується саме ця уста­нова.

Поспілкуватися з потерпілою довелося під час вручення їй пра­цівниками столичного Управлін­ня автомобіля, який вона отри­мала згідно з чергою.

- Розпочала я свій трудовий стаж дуже рано - з чотирнадцяти років на взуттєвій фабриці №4, якій присвятила двадцять років відданої праці, - розповідає пані Ірина. - Після чого перейшла трудитися різноробочою в мага­зин, де й отримала травму, внас­лідок якої втратила зір. Сталося це через чотири дні після Чорно­бильської катастрофи...

Та біда не ходить одна. Через рік Ірина Петрівна втратила чоло­віка, серце якого не витримало, коли їх зведений власними сила­ми будинок і фруктовий сад біля нього пішли під знос. А через три дні після смерті чоловіка, за іро­нією долі, підійшла черга на от­римання автомобіля, в черзі на який він стояв як інвалід війни...

Потім втратила старшого си­на, який, підірвавши здоров'я на строковій службі в армії, рано пі­шов з життя. Двоє його діточок - найкращаlign: justify"> - Коли мені зателефонували з Управління й сповістили, що пі­дійшла моя черга на отримання автомобіля, був чи не найщасли- віший день у моєму житті за ос­танній час. Я спочатку подумала, що це якийсь розіграш, але потім просто не могла стримати радос­ті від цієї звістки.

Машини в нас до цього не бу­ло, то тепер син частіше мене во­зитиме до лікарів. (Оскільки бага­то потерпілих, в силу обмежених можливостей, не в змозі бути са­мостійними учасниками дорож­нього руху, право керування маши­ною з базовим управлінням у таких випадках оформляються на най­ближчих родичів, що за ними дог­лядають). Адже лікування для ме­не безкоштовне, але відсутність особистого транспорту дуже да­валася взнаки. Ви ж розумієте, як важко пересуватися незрячій лю­дині. Бувало раніше, йду поти­хеньку, все боюсь спіткнутися. А через ці хвилювання потім серце починає турбувати...

Звичайно, краще б я була зря­чою, і власним трудом, а не ціною втраченого здоров'я заробила на автомобіль. Та на все - воля Божа.

А працівникам Управління ду­же вдячна за піклування, мораль­ну і матеріальну підтримку, - з непідробною щирістю в голосі продовжує жінка. - Дуже відчува­ється їхня турбота. Не пригадаю, щоб коли-небудь були затримки чи проблеми з виплатами: вчас­но отримую компенсацію за ме­дикаменти, а моя донька - ви­плати по догляду за матір'ю. А в останні роки я з великою радістю користувалася можливістю оздо­ровитися в санаторіях по путів­ках, наданих Управлінням.

Завершивши бесіду, ми по­прощалися з Іриною Петрівною. І з сином Володимиром вони поїхали додому на новому авто.

*   *   *

Це - лише одна історія долі лю­дини, що стала інвалідом на вироб­ництві. А таких у Києві - тисячі. І про них турбуються спеціалісти Управління. Адже такі речі, як забез­печення автомобілями, протезами, милицями, палицями, сидіннями для ванни, ортопедичним взуттям та іншими реабілітаційними засоба­ми, безперечно, суттєво покращує вирішення побутових проблем у повсякденному житті інвалідів.

 Спілкувався Артем БОДНЯ

Матеріал надруковано у журналі "Соціальний захист" №5 за 2012 рік на стор.51-52

 

  

ЗДОРОВ’Я НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ –

СПРАВА САМИХ ПРАЦІВНИКІВ

 

Фінансовий стан багатьох підприємств не дає змоги роботодавцям витрачатись на проведення періодичних медичних оглядів, лікування та оздоровлення працівників. Тож кожному, хто працює на підприємствах, де присутні шкідливі виробничі фактори, варто подбати про себе самому.

Олександр Пількевич, заступник начальника
управління виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань у м. Києві

Машинобудування – одна з основних галузей господарського комплексу країни, яка в Києві представлена десятками підприємств і організацій різних форм власності, діяльність яких забезпечується тисячами працівників. Випадки профзахворювань реєструються і на інших виробництвах столиці, у т. ч. на будівельних підприємствах. Професійні захворювання рідко, але фіксуються, у лікувально-профілактичних закладах туберкульозного профілю. Але саме на машинобудівних підприємствах реєструється найбільша кількість профзахворювань.

        Професійні захворювання у 1203 осіб, які перебувають на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду у Києві, розподілилися таким чином:
        захворювання, викликані впливом промислових аерозолів, – 35% (18% – хронічний бронхіт, 17% – пневмоконіоз);
          захворювання, викликані дією фізичних факторів, – 25% (20% – сенсоневральна приглухуватість, 5% – вібраційна хвороба);
         решту (40%) становить сукупність захворювань, викликаних впливом хімічних і біологічних факторів, алергічні захворювання та ті, що пов’язані з фізичним перенавантаженням і перенапруженням окремих органів і систем організму працюючої людини. Це поодинокі випадки різноманітних захворювань, викликаних абсолютно різними факторами і в різних сферах діяльності, серед яких – бронхіальна астма, варикозна хвороба нижніх кінцівок, туберкульоз, хронічна свинцева інтоксикація, хронічний ринофаринголарингіт і багато інших.

    Показники профзахворюваності у Києві за останній рік не дуже відрізняються від попередніх років. 18 профзахворювань за 2011 р.– це середня щорічна цифра впродовж ос       

    Серед основних обставин і причин виникнення профзахворювань треба зазначити, насамперед, недосконалість технологій, машин, механізмів та інструментів, відсутність або неефективність засобів колективного захисту, недосконалість робочих місць тощо. Також негативно позначається відсутність засобів індивідуального захисту, несвоєчасне раціональне працевлаштування, допуск до роботи осіб з протипоказаннями, неякісні попередні при прийнятті на роботу та періодичні медогляди.
       Перелічені чинники більшою мірою стосуються машинобудування. Адже саме у цій галузі промисловості існує комплекс практично всіх шкідливих і негативних факторів виробничого процесу. Важко назвати підприємство цієї галузі, де б у технологічних процесах не було шуму, вібрації, різних видів пилу, наявності компонентів зварювального аерозолю, несприятливого мікроклімату, токсичних хімічних речовин різного класу небезпеки. Усі ці негативні фактори якраз і сприяють формуванню такої невтішної картини щодо профзахворювань у столиці. І якщо рівень захворювання на пневмоконіоз, хронічний бронхіт та вібраційну хворобу має тенденцію до зниження, то ситуація з нейросенсорною приглухуватістю є прямо протилежною, показники її постійно зростають.
        Цей недуг переважно є наслідком довготривалого впливу виробничого шуму. Більш як 240 осіб із середнім віком приблизно 56 років (від 41 до 73 років) у Києві сьогодні мають цей діагноз. Так за минулий рік ще 9 осіб поповнили перелік людей, що страждають на нейросенсорну приглухуватість. Враховуючи це, можна зробити висновок, що основним фактором ризику на столичних підприємствах є інтенсивний виробничий шум.
        Серед інших профзахворювань, викликаних дією фізичних факторів виробництва,– вібраційна хвороба. На її долю припадає 5% усіх профзахворювань у місті, і вона замикає четвірку найпоширеніших професійних хвороб.
Передумовами виникнення цього недугу є тривала систематична дія виробничої локальної вібрації, що передається на верхні кінцівки працюючих, та загальної вібрації робочих місць.
       Дуже поширене явище у виробничих умовах – одночасний вплив шуму і вібрації на людину. Взаємодія цих факторів ще більше підсилює негативний ефект, сприяє стійкому та тривалому зниженню слухової чутливості у людини, викликає больові відчуття у вухах, важкість, шум у голові та стукіт у скронях. Також варто враховувати й те, що іноді шум у виробничих приміщеннях впливає більш негативно на осіб, які безпосередньо не пов’язані з експлуатацією технологічного обладнання, що генерує шум, а перебувають неподалік, на інших, порівняно безшумних дільницях.
      Тому, з метою запобігання профзахворюванням на своїх підприємствах, роботодавцям необхідно покращувати умови праці за рахунок здійснення заходів щодо зниження рівнів виробничого шуму, привести їх у відповідність до санітарних норм.
        Крім хвороб, викликаних шумом, на виробництві також має місце патологія від впливу пилу і хімічних речовин (патологія бронхо-легеневої системи). На долю хронічного бронхіту та пневмоконіозу, які посідають другу та третю позиції відповідно, припадає 35% від загальної кількості профзахворювань. А це близько 420 працівників з підірваним здоров’ям. Ці захворювання є наслідком одночасного впливу питіше ці діагнози зустрічаються у людей, задіяних у сфері машинобудування, на виробництві, під час виконання зварювальних робіт, де має місце виділення пилу в повітря робочої зони працюючих.       

Середній вік людей, які страждають на профзахворювання в Києві, – 56 років. Це свідчить про те, що наслідки впливу негативних факторів виробництва проявляються, зазвичай, вже у зрілому віці, як правило, у людей, за плечима яких багаторічний трудовий стаж.

      Серйозною проблемою сьогодні є епідеміологічна ситуація з туберкульозом. І на фоні загальної картини спостерігається досить високий рівень захворюваності саме у медичних працівників, які найближче контактують з хворими на туберкульоз. Це професійне захворювання характернее для медичних працівників лікувальних закладів туберкульозного профілю. І порівняно з переліченими вище профзахворюваннями, туберкульоз має не такі вже й великі показники, проте є дуже небезпечним, оскільки, на відміну від інших, він є найменш прогнозованим і непередбачуваним. І якщо середній вік працівників, у яких вперше фіксується профзахворювання, становить 56 років, то туберкульоз, обираючи собі жертву, вікових обмежень не має. У столичних тубдиспансерах та лікарнях зафіксовані випадки захворювань працівників у віці від 23 до 71 року. До цієї категорії входять переважно лікарі та медичні сестри. Але крім медперсоналу, від цієї недуги не застраховані й інші працівники. Так зафіксовані факти профзахворювання на туберкульоз у слюсаря-сантехніка та зовнішнього охоронця, які теж працювали в медичному закладі.

     Єдине, що можна передбачити, враховуючи попередній досвід, це тенденцію до підвищення рівня профзахворюваності на туберкульоз саме під час загальної епідеміологічної ситуації в країні. Як це було, наприклад у 2004, 2006 і 2011 рр. Так минулого року на туберкульоз захворіли три працівники медичної сфери столиці.

      На що, в першу чергу, необхідно звернути увагу для запобігання такій ситуації захворюваності, так це на підвищення ефективності протитуберкульозних заходів серед медичного персоналу, покращання якості медичних оглядів, додержання санітарно-гігієнічних умов праці та гігієнічного режиму. Також варто звернути увагу на те, що всі медичні працівники підлягають щорічним медичним оглядам. І якщо у працівника, зарахованого на роботу в протитуберкульозну установу здоровим, у результаті огляду встановлюється діагноз – туберкульоз, неодмінно вирішується питання про визнання його захворювання професійним з усіма наступними наслідками. У результаті визнання захворювання професійним, хворі, за медичними висновками, повинні бути виведені із шкідливих умов праці та раціонально працевлаштовані за фахом. Тільки тоді всі компенсації будуть відповідати своєму соціальному призначенню. Дуже важливо не допустити повторного захворювання, адже у більшості випадків при повторному захворюванні туберкульоз набуває резистентних форм, які не піддаються лікуванню.
         Сьогодні нашим управлінням витрачається чимало коштів, передбачених законодавством, для відшкодування шкоди людям, які підірвали своє здоров’я на виробництві. Але кому і яких заходів необхідно вжити для того, щоб виробити тенденцію до зменшення кількості профзахворювань?
          Відповідальність за збереження життя і здоров’я найманих працівників у першу чергу лежить на роботодавцях, що передбачено законодавством і визначено у їхніх посадових інструкціях. Проте у разі виникнення профзахворювання чи нещасного випадку, самому потерпілому це полегшення не принесе. Тому хочеться звернутися до працівників із закликом – у жодному разі не нехтувати власним здоров’ям. Варто свідомо і з повною відповідальністю підходити до виконання робіт, чітко додержуватися посадових інструкцій, нормативних актів з охорони праці, вчасно і в повному обсязі проходити щорічні медичні огляди.

          Варто нагадати, що у наказі МОЗ від 21.05.2007 р. № 246, яким затверджено Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, визначено, що організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їхню медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань забезпечує роботодавець за рахунок власних коштів. У разі виявлення профзахворювання, працівник повинен бути виведений із шкідливих умов за медичними висновками та раціонально працевлаштований. І тільки за таких умов можна буде розраховувати на те, що працівники будуть здоровішими, підприємства – продуктивнішими, рівень профзахворюваності знижуватиметься, а кошти Фонду будуть направлятися не на відшкодування шкоди, а на профілактичні заходи. Адже найкращий метод боротьби з професійними захворюваннями – це їх недопущення.
 

 Матеріал надруковано у журналі "Охорона праці" №3 за 2012 рік на стор.48-50 
 

 ___________________________2011 рік_____________________________________

РОЗСЛІДУЄМО НЕЩАСНІ ВИПАДКИ

Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства, а той, у свою чергу, зобов'язаний повідомити про те, що сталося, роботодавця та керівника первинної профспілкової організації. На жаль, на практиці цю норму нерідко ігнорують. Читайте коментарі нашого експерта щодо наслідків такої безвідповідальності.

Розслідування на виробництві нещасного випадку чотирирічної давнини

Юлій Судак,

Завідувач сектором розслідувань нещасних випадків — страховий експерт з охорони праці відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві

 

На одному з підприємств Києва відбулася чергова зміна власника та форми власності, внаслідок чого здійснюється скорочення штату працівників — процедура конфліктна, пов'язана з пригадуванням минулого.

Працівник, що потрапив під таке скорочення та який майже досягнув пенсійного віку, звернувся із заявою до нового власника підприємства про те, що 4 роки тому на цьому підприємстві під час виконання своїх трудових обов'язків він отримав травму (закритий перелом ноги). Він вимагав провести розслідування того нещасного випадку і скласти Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Новий власник підприємства, не замислюючись над сутністю випадку, видав розпорядження своїм підлеглим: «Розібратися та підготувати відповідь».

Підлеглі, у свою чергу, посилаючись на давність випадку, втрату документальних доказів, звільнення або відсутність свідків відповіли заявнику, що довести факт травмування на виробництві неможливо. Оскільки відповідь не задовольнила заявника, він написав скаргу до територіального управління Держгірпромнагляду. Інспектор Держгірпромнагляду видав власнику підприємства припис з вимогою утворити комісію з розслідування цього нещасного випадку (далі — комісія) та провести розслідування.

Згідно з виданим приписом комісію на підприємстві було створено. На перше засідання комісії був запрошений потерпілий, однак він не з'явився, а прийшов його представник. Він надав комісії письмову заяву потерпілого і ксерокопію листка непрацездатності чотирирічної давнини. У листку непрацездатності зазначалося, що травму кваліфіковано як «невиробничу». Представник пояснив це тим, що запис зроблений зі слів потерпілого, якого про замовчування характеру травми прохали представники підприємства. Того часу вони радили потерпілому лікуватися і одужувати, ні про що не турбуватися і пропонували допомогу, аби працівник нікому не розповідав про обставини травми. У такому разі на підприємстві дні його тимчасової непрацездатності будуть фіксувати як робочі та будуть нараховувати заробітну плату. комісія) та провести розслідування.

Згідно з виданим приписом комісію на підприємстві було створено. На перше засідання комісії був запрошений потерпілий, однак він не з'явився, а прийшов його представник. Він надав комісії письмову заяву потерпілого і ксерокопію листка непрацездатності чотирирічної давнини. У листку непрацездатності зазначалося, що травму кваліфіковано як

Обставини власне нещасного випадку та його вірогідні причини, які й є предметом розслідування, представник заявника викласти не зміг. Всі свої зусилля він спрямував на доведення факту нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом. 

Погляд експерта 

Відповідно до пункту 26 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві не існує обмежень стосовно строку проведення розслідування нещасного випадку. Проблема у розслідуванні таких нещасних випадків полягає у тому, що його проведення ініціюється потерпілою особою, як правило, після конфліктної ситуації з роботодавцем. Потерпіла особа знаходить свідків події (інколи навіть сторонніх осіб), на підставі свідчень яких обґрунтовує зв'язок нещасного випадку з виробництвом. В умовах недостатньої інформації (за часом настання події) розслідування таких нещасних потребує прискіпливого вивчення обставин події та медичних довідок щодо характеру травмування потерпілої особи. Об'єктивність розслідування таких нещасних випадків залежить від достовірності встановлення подій та має спиратись на непереборні факти та висновки компетентної (наприклад, медичної) експертизи щодо можливості отримання травми за вказаних потерпілою особою обставин. Певна проблема у подібних розслідуваннях також виникає у зв'язку тим, що у листках непрацездатності не зазначається діагноз.

 

Роботодавець має бути зацікавлений у проведенні розслідування подібних випадків (наприклад, службового розслідування) зі взяттям пояснень у потерпілої особи та свідків. За таких умов обставини і причини події, зазначені в акті розслідування, є основною версією події, оскільки матеріали розслідування мають оперативно надаватись на запит контролюючого органу у разі отримання скарги від потерпілого. Саме в цьому обумовлюється інтерес роботодавця — представити свою версію події. Відсутність матеріалів стосовно події, на яку вказує потерпіла особа, може сприяти вирішенню питання на користь потерпілої особи — все залежить лише від її наполегливості.

 

Микола ФЕДОРЕНКО,

головний державний інспектор з охорони праці 

Територіального управління Держгірпромнагляду

по Київській області та м. Києву

       На засідання комісії були також запро­шені всі працівники підприємства, яких заявник назвав свідками нещасного випадку. Однак ніхто з запрошених не підтвердив факт травмування. До названих представником потерпілого медичних закладів, де, за його словами, потерпілий перебу­вав на лікуванні, були направлені листи. Один із медичних закладів повідомив, що за часом матеріали не збереглися, другий — надіслав копію з журналу реєстрації звернень. У журналі зазначалося, що, зі слів хворого, травму він отримав на вулиці.

На підприємстві частково збереглися табелі обліку використання робочого часу, в яких дійсно зазначалося, що заявник ходив на роботу та йому нараховувалася заробітна плата, тобто у дні лі­кування заявник працював. Цей нонсенс особа, відповідальна за ведення табелю обліку використання робочого часу, яка в той час здійснювала табелювання, пояснила, що заявник і справді в ці дні перебував на лікарняному через травму, але ця травма була побутовою. І про та­белювання він просив особисто, бо за листком непрацездатності отримав би меншу платню. Таке пояснення видалось не дуже зрозумілим, однак воно не було визнано достатньо переконливим аргу­ментом на користь підтвердження факту отримання травми саме на виробництві. Розглянувши всі матеріали справи, комі­сія відмовила заявнику у визнанні факту травмування на виробництві та у складанні Акта про нещасний випа­док, пов'язаного з виробництвом.

Процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві ре­гламентовано Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництв, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112. Розглянемо, що ж було порушено: 

Вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Порушення,

які було допущено

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства <...>

Безпосередній керівник робіт зобов'язаний: <...> повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинноїпрофспілкової організації <...> (п. 8)

Безпосередній керівник робіт міг знати про нещасний випадок, але, якщо випадок дійсно стався, то чи повідомив він про те, що сталося, роботодавця? Отже, ікого не повідомив

Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку повідомлення за встановленою формою: підприємству, де працює потерпілий; робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий <...> (п. 9)

Потерпілого доставили до медичного закладу приватним авто, а не машиною швидкої допомоги (зі слів його представника). При реєстрації потерпілий зазначив, що отримав травму на вулиці, тому ніякого повідомлення від медичного закладу не було

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, ут. ч. викладати в усній або письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування (частина сьома п. 11). На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться у матеріалах розслідування (частина третя п. 19)

Потерпілий, який на момент отримання травми мав достатній стаж роботи та з яким неодноразово проводили інструктажі з охорони праці, під час яких обов'язково знайомлять з процедурою розслідування нещасних випадків, не скористався своїм правом брати участь у розслідуванні

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини та причини нещасного випадку; визначити чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти Акт за формою Н-5, а також Акт за формою Н-1, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або Акт за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю <...> (п. 13)

Примірник затвердженого акта за формою Н-5 разом разом з примірником затвердженого Акта за формою Н-1 (або формою НПВ) <...> протягом трьох діб надсилається роботодавцем: потерпілому або особі, яка представляє його інтереси <...> (п. 22)

Потерпілий не лише свого часу не потурбувався про відповідне розслідування нещасного випадку, а й не повідомив медичний заклад про те, що отримав травму на роботі. На підприємстві розслідування нещасного випадку не проводилося та відповідні акти не оформлювалися. Потерпілий не звертався по акти ані після трьох діб, ані після місяця, ані після року. І якби на підприємстві не відбулося скорочення працівників — не звернувся б і далі

Посадова особа органу Держгірпромнагляду має право у разі <...> приховання нещасного випадку видавати обов’язкові для виконання роботодавцем <...> приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування <...>, визнання чи невизнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом і складання акта за формою Н-1 (п. 38)

За відсутності звернення потерпілого протягом 4 років необхідного розслідування на підприємстві проведено не було. На сьогоднішній день наявних даних недостатньо для визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом

 Висновки

У процесі розслідування нещасного випадку члени комісії припус­кали, що потерпілий міг отримати травму на виробництві. Але очевидно і те, що у такому разі він свідомо погодився на фальсифікацію. За відсут­ності переконливих аргументів та фактажу комісія не могла прийняти рішення на користь потерпілого.

Що далі? Потерпілий може виявити достатню наполегливість і до­вести справу до суду. Можливо, він зможе знайти якісь аргументи та отримати рішення суду на свою користь.

Однак, варто зауважити, що такі випадки не поодинокі та, на жаль, досить поширені. До Держгірпромнагляду звертаються працівники, від часу отримання травми яких минуло років десять і більше, коли не лише свідків та документів, але й підприємства, де працював потерпі­лий, вже немає. А наслідки травми наявні. І щось довести вже зовсім не­можливо. Навіть у суді. І потерпілий у такій ситуації є першим серед тих, хто зашкодив йому реалізувати право на розслідування нещасного випадку та отримання законної компенсації.

Надруковано в журналі «Довідник спеціаліста з охорони праці» №3/2011, ст..63-66

 



Бути потрібним людям

 

Напередодні свята - Дня працівника соціальної сфери про будні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві розповідає Ірина Протченко – незмінний керівник, яка впродовж 11 років користується заслуженим авторитетом у колег, щирою вдячністю потерпілих на виробництві, за багаторічну та плідну працю в столичному Управлінні має численні подяки від керівництва виконавчої дирекції Фонду, та нагороди від Київського міського голови, Кабінету Міністрів України та Прем’єр-Міністра України.

Людина – істота соціальна. Її життя відрізняється тим, що людина формується всередині людського суспільства, живе в колективі, має високорозвинене мислення, свідомість, мову. Томулюдину цікавлять інші люди і власне місце на землі. Хтось цікавиться проблемою влади над людьми, хтось намагається позбутися комплексів, усім подобатися, а хтось просто допомагає людям. І останніх у суспільстві прийнято називати соціальними працівниками. Соціальна робота невідривна від суспільства і спрямована на усі його проблемні прошарки. Тому необхідність у соціальній роботі існуватиме доки існує суспільство.
Соціальний захист громадян, зокрема, найбільш вразливих, - одне з основних завдань, яке бере на себе керівництво будь-якої країни. Україна, як держава, в особі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, взяла на себе зобов істота соціальна. Її життя відрізняється тим, що людина формується всередині людського суспільства, живе в колективі, має високорозвинене мислення, свідомість, мову. Томулюдину цікавлять інші люди і власне місце на землі. Хтось цікавиться проблемою влади над людьми, хтось намагається позбутися комплексів, усім подобатися, а хтось просто допомагає людям. І останніх у суспільстві прийнято називати соціальними працівниками. Соціальна робота невідривна від суспільства і спрямована на усі його проблемні прошарки. Тому необхідність у соціальній роботі існуватиме доки існує суспільство.
Соціальний захист громадян, зокрема, найбільш вразливих, - одне з основних завдань, яке бере на себе керівництво будь-якої країни. Україна, як держава, в особі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, взяла на себе зобов’язання піклуватись про людей, їх майбутнє, забезпечуючи надання соціальних гарантій і допомог тим, хто потрапив у нелегкі життєві ситуації внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
На початок встановлення незалежності в Україні система компенсацій потерпілим від нещасних випадків, що діяла до 1999 року, не могла ефективно працювати. Адже вона передбачала, що весь тягар виплат з відшкодування шкоди лягав на роботодавця, тобто на підприємство, установу, приватного підприємця або фірму, де стався нещасний випадок. Великим мінусом було й те, що у відшкодуванні шкоди потерпілим на виробництві діяла ідеологія компенсації втраченого заробітку, а не компенсації втраченого здоров’я.
Тож реалізація закону про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і створення Фонду значно змінила ситуацію. Знизився рівень соціальної напруженості через недодержання правових гарантій відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, поліпшилося медико-соціальне обслуговування інвалідів внаслідок виробничої травми або профзахворювання.
Винятковою особливістю нашого Фонду є те, що ми не залишаємо людину після настання нещасного випадку і виплати відшкодування, а допомагаємо їй тривалий час, вельми часто – протягом усього життя. Найголовніше – відновити здоров’я та працездатність потерпілого, допомогти йому адаптуватись в суспільстві.
Щодня працівники Управління у місті Києві, виходячи на роботу, знають, що є реальні люди, яким конче потрібна допомога: стався нещасний випадок на виробництві, потерпілий потрапив до лікарняного закладу, потрібні медикаменти, протези, ортопедичне взуття, корсети, бандажі, додаткове харчування, путівки для санаторно-курортного лікування тощо.
Люди, якими опікується управління – це, в основному, працездатні громадяни, фатум яких на деякий час повернувся до них спиною. Щоб працювати з ними потрібно бути не просто фахівцем, потрібно мати велике терпіння та поклик душі – допомогти іншому. Тому й прикро коли до Управління звертаються потерпілі чи їх родичі і в останніх складається враження, що ніби спеціалісти не співпереживають їхній біді, їхнім проблемам. Адже тільки 30 працівників Управління у місті Києві, відповідальні за відшкодування шкоди та надання медико-соціальних послуг опікуються 7567 потерпілими, а це нарахування за лікування, медикаменти, догляди (сторонній, спеціальний медичний, побутовий) і допомога одноразова, щомісячна, і перерахування страхових виплат, і повсякденна робота. Люди приходять до нас з надією на допомогу тому працівники всіх відділів Управління і справами, і теплими словами підтримують кожного потерпілого, його близьких, щоб ніхто не залишився сам на сам зі своєю бідою.
Крім вирішення соціальних, побутових, медичних проблем Управління одним із основних завдань вбачає профілактику виробничих травм та профзахворювань. Профілактика виробничого травматизму – це щоденна і системна праця страхових експертів з охорони праці Управління. Для прикладу візьмемо один робочий день страхового експерта в місті Києві: зранку – «круглий стіл» на підприємстві, де йде практичне заняття з охорони праці, вдень – в іншому кінці міста перевірка щодо стану профілактичної роботи та охорони праці на виробництві, потім – участь у розслідуванні нещасного випадку, ввечері – оформлення документів. Тому хотілося б звернутись до роботодавців, котрі несуть відповідальність за безпеку своїх працівників, що скорочення витрат на безпеку праці обмежує можливості у створенні належних, безпечних і здорових умов роботи на підприємствах і в установах. Бо в кінцевому результаті це лише призводить до збільшення витрат на подолання наслідків аварій. І нарешті, незважаючи на медичну. професійну і соціальну допомогу та пов’язані з цим витрати, здоров’я працівникові вже не повернути.
Найефективніший шлях щодо поліпшення роботи соціальних структур – звернення громадян. В цьому році на адресу Управління у місті Києві їх надійшло 250. За кожним зверненням непроста доля, зламана життєва дорога, обмежені можливості, а нерідко й безпорадність, нездійсненні мрії. Тому у всіх відповідях спеціалістів бажання допомогти, проконсультувати, вирішити складні питання та проблеми. Та, на жаль, збільшилось число «бюрократів» серед респондентів. Таке враження складається, коли заяви подаються втретє, вп’яте з одного і того ж питання – прикро, що люди вимагають від Управління те, що не передбачене чинним законодавством. Можливо, це від незнання або нерозуміння. Маємо надію, що в майбутньому змінене законодавство України врахує всі побажання й потреби сьогоднішні.
Колектив Управління послідовно й наполегливо торував шлях до професійного зростання. Девізом праці кожного співробітника є наступні слова: допомогти сьогодні й зараз не абстрактному народу України, а кожному з тих, хто переступає твій поріг.
В першу неділю листопада в Україні відзначають десь соціального працівника. В цей день хочеться привітати всіх колег із професійним святом. Ви надаєте допомогу тисячам мешканцям України щодо забезпечення соціальних прав. Завдяки Вашій сумлінні праці вони відчувають істинне піклування про життя та здоров’я. Бажаємо Вам натхнення, втілення всіх Ваших задумів і мрій, щоб Вас завжди супроводжувало милосердя та доброта, бажання та спроможність бути корисним людям! допомогти іншому. Тому й прикро коли до Управління звертаються потерпілі чи їх родичі і в останніх складається враження, що ніби спеціалісти не співпереживають їхній біді, їхнім проблемам. Адже тільки 30 працівників Управління у місті Києві, відповідальні за відшкодування шкоди та надання медико-соціальних послуг опікуються 7567 потерпілими, а це нарахування за лікування, медикаменти, догляди (сторонній, спеціальний медичний, побутовий) і допомога одноразова, щомісячна, і перерахування страхових виплат, і повсякденна робота. Люди приходять до нас з надією на допомогу тому працівники всіх відділів Управління і справами, і теплими словами підтримують кожного потерпілого, його близьких, щоб ніхто не залишився сам на сам зі своєю бідою.
Крім вирішення соціальних, побутових, медичних проблем Управління одним із основних завдань вбачає профілактику виробничих травм та профзахворювань. Профілактика виробничого травматизму Для прикладу візьмемо один робочий день страхового експерта в місті Києві: зранку –
Найефективніший шлях щодо поліпшення роботи соціальних структур –
Колектив Управління послідовно й наполегливо торував шлях до професійного зростання. Девізом праці кожного співробітника є наступні слова: допомогти сьогодні й зараз не абстрактному народу України, а кожному з тих, хто переступає твій поріг.
В першу неділю листопада в Україні відзначають десь соціального працівника. В цей день хочеться привітати всіх колег із професійним святом. Ви надаєте допомогу тисячам мешканцям України щодо забезпечення соціальних прав. Завдяки Вашій сумлінні праці вони відчувають істинне піклування про життя та здоров’


  Вона повертає людям віру в життя
           За кожним зверненням – непроста доля, зламане життя, а нерідко й безпорадність
та нездійснені мрії
Відомий вислів про те, що незамінних людей не буває, після зустрічі з нею хочеться спростувати. Йдеться про жінку - киянку, керівника державної установи, дружину, матір, та й просто про людину щедрої вдачі, при спілкуванні з якою укріплюється віра в людей, добро, стає тепліше на душі. Хоч вона й не лікар, і не екстрасенс і навіть не психолог за фахом.

        Наша розповідь про начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві - Ірину Протченко, жінку, яку Бог щедро наділив найкращими людськими якостями.

       Після закінчення Київського інженерно-будівельного інституту, молодий архітектор почала працювати за фахом в одному зі столичних проектно-конструкторських бюро. Там своєю творчою працею робила рідне місто привабливішим і ошатнішим. Адже Київ – це місто трудівників і їх праця має бути приємною та безпечною. 
           Згодом, саме їй, кваліфікованому фахівцю з організаторськими здібностями, було доручено очолити міський фонд охорони праці Київської міськдержадміністрації. Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві Ірина Протченко безперервно очолює з часу його створення – з жовтня 2000 року. Робота друге десятиріччя на такій непростій, відповідальній посаді, що,окрім суто професійних якостей, потребує ще й великого терпіння, організованості, самовіддачі, людяності, та різносторонніх знань, - це неабиякий показник. 
             Яка ж вона жінка – керівник у нашому непростому сьогоденні?
             За стислими словами її професійної біографії проявляється активна життєва позиція Ірини Юріївни. Всюди, де б вона не працювала, зарекомендувала себе як справжній професіонал. Звісно, будь-якого фахівця, навіть найвищого ґатунку можна замінити на рівноцінного. А от людські якості – річ набагато делікатніша. Та саме в такій організації, створеній для соціального захисту людей, з якими трапився нещасний випадок на робочому місці і які зазнали не лише тілесних, а й душевних травм ці якості стають першочерговими. І саме любов’ю до Людини, співчуттям, терпінням, бажанням допомогти в будь-якій життєвій ситуації, небайдужістю до людської біди - так щедро наділена ця тендітна жінка.
            Завжди привітна та лагідна, коректна, ділова, оптимістично налаштована та вишукано жіноча - такою звикли бачити Ірину Протченко ті, хто її оточує. Допомогти, а не відмовити, заспокоїти, а не роздратувати, знайти можливість підтримати, посміхнутися, не образити – за такими критеріями працює сама і навчила працювати колектив. І це не просто гарні слова. Адже, кожен, з тих людей, які особисто мали нагоду спілкуватися з Іриною Юріївною з різних питань, зможе сказати на її адресу ще більше теплих,вдячних слів. А таких у столиці дуже багато. Вони є і серед 7500 потерпілих на виробництві та членів їхніх сімей, і серед 210 000 роботодавців. Письмові подяки надходять до управління постійно, а скільки їх сказано особисто, іноді зі сльозами на очах, скільки у телефонній розмові – не злічити. 
            - У будь –якій сфері діяльності соціального захисту населення своєрідним лакмусовим папірцем стає число гарантованих законодавством звернень громадян. Чим прозоріший і стабільніший цей захист, тим менше для них причин, - розмірковує Ірина Юріївна. - За кожним зверненням непроста доля, зламане життя, обмежені можливості, а нерідко й безпорадність і нездійснені мрії. Тому в усіх відповідях на звернення потерпілих передусім наше бажання допомогти, проконсультувати, вказати правильний шлях можливого вирішення складних питань і проблем. Тож кожному, хто звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві відповідь на будь-яке запитання щодо соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань надається у зрозумілій формі та у визначені законодавством терміни.
          Найхарактернішою діловою рисою Ірини Протченко є нестандартне мислення, що допомагає в стислі терміни приймати виважені рішення.
Далекоглядний енергійний керівник ще на етапі створення робочих органів Фонду допомагала своїм колегам освоїти ази професії працівника соціальної сфери, підтримувала добрим словом, слушною порадою. Надійним помічником для них залишається вона й сьогодні, у скрутні часи економічної кризи, зміни законодавства та функцій Фонду.
         Значний внесок Ірини Протченко в успішну діяльність управління і без перебільшення у формування позитивного іміджу, як управління виконавчої дирекції Фонду у в м. Києві, так і Фонду в цілому, не залишилися непоміченим. Вона нагороджена відзнакою Держнаглядохоронпраці «За доблесну службу», Подякою виконавчої дирекції Фонду, Почесною грамотою Міністерства праці та соціальної політики України, Грамотою Київської міської ради профспілок, Почесною грамотою виконавчої дирекції Фонду, Почесною грамотою Печерської РДА у місті Києві, Нагрудним знаком виконавчої дирекції Фонду «За розбудову соціального страхування», Почесною грамотою Київського міського голови, Подякою Прем’єр-міністра України.
            Велика заслуга Ірини Юріївни й у створенні монолітного колективу, що на сьогодні складається з 203 осіб, які працюють з відчуттям гордості за свого керівника. Адже, власним прикладом навчила підлеглих бездоганно виконувати службові обов’язки, постійно підвищувати професійний рівень, не бути байдужими до людей. Власне, і працюється під керівництвом професіонала, чуйної і товариської людини, яка до кожного має індивідуальний підхід, легко, із задоволенням та з повною віддачею.
          Наради, телефонні дзвінки, робота з кореспонденцією, прийом громадян, безліч поточних справ, які неможливо й перелічити - все це вимагає багато зусиль, знань, терпіння, постійного нервового виснаження. Турботи та клопоти не полишають і після закінчення робочого дня. І над їх вирішенням доводиться думати не тільки дорогою на роботу, але й удома. Там дружину і маму чекає родина: чоловік, дорослий син - студент, молодша донечка. Та й немолодим уже батькам потрібні її у відсотків населення: підвищення вартості проїзду на транспорті, зростання цін на основні види товарів, комунальні послуги, масові звільнення і безробіття. Ці негативні процеси не могли не торкнутися діяльності Управління ВД Фонду ССНВ у м. Києві. Пропорційно широкомасштабному скороченню робочих місць і числа «живих» підприємств зменшилися й відрахування до Фонду. Цифрові показники параметрів, за якими Управління може здійснювати аналіз ситуації, лише підтверджують тривожну картину.  

Незважаючи на всі тривожні тенденції у країні, столичне Управління забезпечує державні гарантії. Про що йде мова? Чимало актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань виписані з порушеннями вимог щодо складення таких актів. У згаданому нами прикладі до участі в розслідуванні нещасного випадку на підприємстві всупереч вимогам чинного законодавства Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві залучений не був. Виникає запитання, як потерпілому за таких обставин Фонд повинен виплачувати страхові кошти, якщо його представники навіть не брали участі у розслідуванні? До Управління надійшов акт (де він був складений і ким – невідомо) з вимогою страхових виплат. Тривалий час суди виходили з тих позицій, що робочі органи Фонду соціального страхування не мають права оскаржувати такі акти, визнавати їх недійсними чи навіть скасовувати їх через те, що Законом прямо не встановлені права Фонду скасовувати чи визнавати недійсними такі акти.
   Саме тому цей приклад дуже позитивний, адже він формує нову практику. Фонд тепер має право, більше того – може і повинен оскаржувати такі акти, визнавати їх недійсними, показувати свою незгоду в разі, якщо вони складені з порушенням вимог чинного законодавства про розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і процедуру складання таких актів за наслідками розслідування. У цьому є цінність для нас, і це формуватиме позитивну практику для Фонду на майбутнє.
   Протягом 2009 року жодною судовою установою не задоволено позовних вимог до Управлiння у місті Києві про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди. Останнє ж таке рішення, що було винесено Теплодарським міським судом Одеської області, яким задоволено позов до Управлiння про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілому на загальну суму 200 тис. грн. Управлінням вказане судове рішення було оскаржено до Апеляцiйного суду Одеської області. Рішенням Апеляцiйного суду Одеської області від 25 березня 2008 року рішення Теплодарського міського суду Одеської області скасовано, а в задоволенні позову відмовлено повністю.
   Тут може виникнути справедливе запитання: чому в матеріалі про столичне Управління раптом мовиться про суд Одеської області? Пояснимо, в даному разі мова йде про відшкодування моральної шкоди, завданої здоров’ю внаслідок нещасного випадку на виробництві, а, відповідно до процесуального кодексу, особи, котрі звертаються за захистом своїх прав у разі завдання такої шкоди, мають право зробити це за місцем свого проживання (реєстрації).
   Тепер по суті, про що ж тут іде мова? Справа в тому, що у Законі, який набрав чинності 2001-го року, після чого Фонд розпочав свою роботу, була така норма: особам, яким не встановлено ступінь втрати працездатності, тобто ті відсотки, що встановлює МСЕК (скажімо 25 чи 30 відсотків, які Фонд у подальшому компенсує), виплачується моральна шкода. Пізніше, тобто вже 2004-го Конституційний суд розтлумачив: якщо моральна шкода буде виплачуватися одній категорії потерпілих, а іншим категоріям не буде, то в цьому є порушення конституційних прав на соціальний захист окремих категорій потерпілих. Тим, кому встановлено ступінь втрати працездатності, право на відшкодування шкоди у повному обсязі буде захищено.
   Що ж показала практика? Як підходити до вирішення цього питання? Як вирішити, що таке моральна шкода і як її правильно оцінити? У громадянина Н. немає пальця і йому призначають 200 тис. грн. моральної шкоди, а працівник Д. втратив обидві ноги, а йому «дали» лише 10?! Як же оцінити моральну шкоду і який взагалі критерій її оцінки? Виявилося, що немає.
   Законом встановлено: суд оцінює за власним внутрішнім переконанням. Це призвело до того, що почали масово надходити судові рішення з інших регіонів: на 200, 300, 500 тис. грн. моральної шкоди.
   Столичному Управлінню вдалося скасувати рішення про 200 тис. грн. моральної шкоди через необґрунтованість такого рішення. Насправді такої моральної шкоди завдано й не було. Потерпілому виплачується одноразова допомога, хоча виникає запитання навіщо вона, коли можна отримати значно більше моральне відшкодування? Як бачимо, часом у 5-10 разів, бо критеріїв не існує. Тому вирішення таких спірних питань у подальшому неабияк сприятиме позитивній практиці щодо захистів інтересів і бюджету Фонду, а відтак і його можливостей щодо реалізації всіма застрахованими працівниками своїх прав. До того ж, як бачимо, ці суми у більшості випадків були безпідставними.
   Ось ще позитивний приклад. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 травня 2008 року за скаргою Управління у місті Києві про перегляд за винятковими обставинами рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя від 14.06.2005 року, залишеним без змін рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2005 року та ухвалою колегії суддів з розгляду цивільних справах у касаційному порядку апеляційного суду Запорізької області від 01.11.2007 року, скаргу Управління задоволено, наведені судові рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди членам сім'ї загиблого на виробництві скасовано, у задоволенні позову членам сім'ї загиблого на виробництві відмовлено. Вказаним судовим рішенням підтверджено відсутність права членів сім'ї загиблого на виробництві на відшкодування моральної (немайнової) шкоди за законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та створено умови для подальшої позитивної динаміки з розгляду позовів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди членам сім'ї загиблого на виробництві.
   Мова йде про особу, котра працювала в авіакомпанії, що була зареєстрована у місті Києві, а точніше, про екіпаж літака, що на превеликий жаль загинув. Цей випадок, зрозуміло, набув широкого висвітлення у пресі ще тоді у 2003 році. Тут доведеться знову повернутися до питання моральної шкоди. Законом встановлено чітко, що моральна шкода виплачується саме потерпілим. Однак суди, як показує практика, задовольняючи позови про моральну шкоду нівелювали цією нормою в частині задоволення вимог виключно потерпілих. До суду звертаються про відшкодування моральної шкоди і члени сім’ї.
   Умовно кажучи, є батько, мати, троє дітей, бабуся з дідусем, – перелік неповний. Всього нараховуємо дев’ять осіб, котрі наполягають, щоб їм виплатили моральну шкоду! Раніше суди задовольняли такі позови, не звертаючи уваги на те, що мова повинна йти тільки про відшкодування шкоди потерпілим. А загибла особа це та, яка вже не існує фізично. А в даному разі кожна із дев’яти осіб, про яких ми згадали, наполягала, що їй завдано шкоди через загибель члена сім’ї, котрий був всім переліченим у справі близьким родичем, в даному разі моральна шкода справді підлягає стягненню, і мали намір стягнути ці кошти.
   Управління подало скаргу про перегляд такого рішення за винятковими обставинами. А виняткові обставини – це неоднакове застосування судами касаційної інстанції, в даному разі – Верховним судом України, одного й того ж положення закону.
   Тут справедливо було б дещо пояснити щодо ухвалення рішення в таких непростих справах. Нагадаємо, що згідно процедури збирається колегія суддів судової палати – за наявності не менш як двох третин її чисельності – і вирішує в якому випадку і яким саме судом ухвалено правильне рішення. Те, що ситуативно визнається правильнішим, і залишається у силі. Так і сталося: одне з рішень було скасовано.
   В ті часи, коли відшкодовувалася моральна шкода, рішення виносилися неправильно. Відшкодовувати слід було лише потерпілим, а члени сім’ї на відшкодування моральної шкоди права не мають.
    Перейдемо до наступної практики правового вирішення стабільності наповнення бюджету Фонду. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2009 року повністю задоволений адміністративний позов Управління у м. Києві про стягнення з ТОВ «Будівельна компанія «САВОЙ» 470,5 тис. грн. капіталізованих платежів. 16 позовів Управління у місті Києві на загальну суму 1 млн. 134 тис. грн. про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків були повністю задоволені Окружним адміністративним судом міста Києва та прийняті відповідні постанови суду. 11 виконавчих листів, що були видані на виконання зазначених постанов Окружного адміністративного суду міста Києва, перебувають на виконанні у районних відділах Державної виконавчої служби столиці. 5 виконавчих листів Окружного адміністративного суду міста Києва вже виконані повністю, грошові кошти у розмірі 574,2 тис. грн. перераховані на рахунок столичного Управління.
   Відрахування до Фонду здійснюються за умови виплати заробітної плати: того ж дня у відповідності з заробітною платою мають надходити й страхові внески. Якщо заробітна плата не виплачена, то й страхових відрахувань немає. На таку заборгованість, а вона отримала назву «недоїмка», Фонд нараховує ще й пеню. Практика свідчить, що підприємства, установи й організації, що є платниками податків, у переважній більшості сплачувати недоїмку й пеню добровільно не поспішають.
   Тому Фонд змушений заявляти ці платежі шляхом позовів до суду. А коли такі підприємства банкрутують, Фонд заявляє свої вимоги ще й у ході справ про банкрутство. Ми навели позитивні приклади для демонстрації того, що Управлінням справді чітко поставлена ця робота, а відтак не потрібно, як в інших випадках, докладати чималих зусиль для стягнення коштів у цьому напрямку. Суди задовольняють ці позови, бо й у них тут є тепер значні напрацювання.
   Проблемним є інше питання: безпосереднє стягнення таких коштів. Передусім у зв’язку з відсутністю коштів на рахунках підприємств та оперативністю роботи виконавчої служби. Із цим справжня є проблема. Виписана процедура: спочатку є рішення судів і видано виконавчі листи. Потім розпочинається власне робота виконавчої служби. І Управління, бо доводиться багато разів виїжджати до таких установ, наполягаючи на активізації їхньої роботи.
   Повернемося до озвученої нами проблеми капіталізованих платежів. Що ж таке капіталізовані платежі? Коли підприємство ліквідовується, або визнається банкрутом, а це є також одним із видів ліквідації підприємства, і якщо на такому підприємстві є особи, котрі, з однієї сторони, є потерпілими від нещасного випадку на виробництві, а з іншої –перебувають на обліку в нашому Управлінні, то ми заявляємо свої вимоги щодо капіталізації таких платежів.
   Який тут механізм наших дій? Держкомстат дає свої показники очікуваної тривалості життя людей, окремо по жінкам і чоловікам, окремо на мешканців міст і сіл. Потім Фонд проводить свої розрахунки. Наприклад, якщо працівникові зараз 40 років від дня народження, то за таблицею він очікувано проживе ще, умовно кажучи, як мінімум 23 роки. Потім ми визначаємо, який розмір відшкодування зараз провадиться Фондом. Наприклад, 1000 грн. В такому разі ця сума множиться на 12 місяців і на кількість років, тобто на 23. Потім сума з такою вимогою виставляється підприємству, аби згодом мати змогу цю суму виплачувати потерпілому від нещасного випадку на виробництві. Адже підприємство, що ліквідується або збанкрутувало, надалі страхових внесків до Фонду сплачувати не буде. А про потерпілих потрібно дбати і кошти на їхні виплати десь брати. Оскільки у Фонду основний вид надходжень це страхові внески, то й заощадити на виплати потерпілим у подальшому потрібно заздалегідь.
   Законодавець вніс таку норму, що Фонд має капіталізувати такі платежі. У цьому напрямку робота проводиться системно з 2003 року, і сьогодні вже набула справжньої досконалості. Управління заявляє суттєві кошти на капіталізацію платежів і домагається їхньої виплати. Як тільки надходить інформація про закриття чи банкрутство підприємства, Управління одразу розпочинає залучати всі можливі правові механізми і напрацювання, аби отримати капіталізовані платежі. Відповідно запис із державного реєстру назви підприємства ніхто не вилучить, допоки Фонд не отримає кошти, які йому належать.
   І наостанок ще про одне. Минулого року Окружним адміністративним судом міста Києва було відмовлено Комунальному підприємству «Київський метрополітен» у задоволенні позовних вимог до Управління у місті Києві про визнання недійсними актів перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків структурними підрозділами КП «Київський метрополітен», а саме: СП «Електромеханічна служба», СП «Вагоноремонтний завод», СП «Служба електропостачання», СП «Служба колії, тунельних споруд та будівель». Крім того, 2009-го року Окружним адміністративним судом міста Києва було відмовлено Комунальному підприємству «Київський метрополітен» у задоволенні позовних вимог до Управління у місті Києві про визнання недійсними актів перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків структурними підрозділами КП «Київський метрополітен», а саме: СП «Електромеханічна служба», СП «Вагоноремонтний завод», СП «Служба електропостачання», СП «Служба колії, тунельних споруд та будівель».
  Тепер про все по порядку. До 2005 року в Україні не було такої ланки судочинства, як адміністративний суд. І такі справи вирішували цивільні або господарські суди. До чого це призводило? Наприклад, певний контролюючий орган складав акт перевірки. І це вже було приводом, аби з ним одразу йти до суду. Акт нерідко скасовувався. Суди ж внаслідок таких дій були буквально завалені подібними позовами, внаслідок чого нерідко «паралізувалася» їхня робота. В такий спосіб завантажувалася як робота судів, так і робота контролюючих органів. Та ось із 2005-го згідно адміністративного судочинства запрацювали й адмінсуди.
   Громадяни тепер мають право звернутися до суду, коли реально вбачається порушення їхніх прав чи інтересів. Мову тут ведемо про акт перевірки повноти і правильності нарахування і своєчасності сплати страхових внесків. У даному разі Київським метрополітеном і його структурними підрозділами. Справа ось у чому: метрополітен повинен був сплачувати відрахування за іншим страховим тарифом. Зрозуміло, вищим, аніж той, за яким сплачувалося насправді. Штучно створювався механізм сплати внесків не на основі діяльності метрополітену в цілому, а на основі діяльності його окремих підрозділів. Чому це неправильно? Та тому, що роботи працівниками згаданих вище дільниць проводяться під землею, на великих глибинах, здебільшого у нічний час і зазвичай за ненайкращого освітлення. А це цілий букет вищого ступеню ризику, аніж той, за яким керівництво підприємства прагнуло окремо тарифікувати цілком конкретні свої ланки і служби. Справедливо і законно сплачувати більші страхові внески, а на ділі вони сплачувалися у значно меншому обсязі. Столичне Управління наполягало на донарахуванні, а метрополітен чинив спробу скасувати акт перевірки. Щоправда йому було відмовлено в опротестуванні актів, оскільки судами встановлено, що права метрополітену в даному разі не порушені. Їхні права «можуть бути порушені» лише в тому разі, коли Управління звернеться до них вже про стягнення зазначених сум. Ця робота здійснюється задля того, аби не завантажувати роботу суду зайвою необґрунтованою роботою, як, власне, і роботу Управління. Представники Управління не повинні довго й безглуздо не ходити по судах, доводячи очевидне.
   З викладеного вбачається, що впродовж 2009-го та I кварталу нинішнього року Управлінням у місті Києві була закріплена практика примусового стягнення із страхувальників-боржників заборгованості зі сплати страхових внесків, пені та капіталізованих платежів у судовому порядку. Наповнення бюджету Фонду через правові механізми стає складовою державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав. Адже через діяльність Фонду ССНВ вперше у нашій державі народжений повноцінний механізм захисту від соціальних ризиків громадян у процесі їхньої трудової діяльності в системі соціального страхування.

Квітень 2010 року
Ірина Протченко
начальник Управління ВД ФССНВ у м.Києві


 Київський метрополітен Мова йде про особу, котра працювала в авіакомпанії, що була зареєстрована у місті Києві, а точніше, про екіпаж літака, що на превеликий жаль загинув. Цей випадок, зрозуміло, набув широкого висвітлення у пресі ще тоді у 2003 році. Тут доведеться знову повернутися до питання моральної шкоди. Законом встановлено чітко, що моральна шкода виплачується саме потерпілим. Однак суди, як показує практика, задовольняючи позови про моральну шкоду нівелювали цією нормою в частині задоволення вимог виключно потерпілих. До суду звертаються про відшкодування моральної шкоди і члени сім
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Квітень 2010 року
Ірина Протченко
начальник Управління ВД ФССНВ у м.Києві


 
 


 

Надія на зміну невдачам і смутку 
Створюємо належні умови життя інвалідів праці повсякчас

   Для інтеграції людей з обмеженими можливостями у суспільство Генеральна асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем інваліда. Завдання Всесвітньої програми дій, до якої долучилася й Україна, полягає у проведенні ефективних заходів для запобігання інвалідності та відновлення працездатності постраждалих.

   З часу заснування у 2001-му році в Україні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань державна політика стосовно інвалідів праці зазнала кардинальних змін. За радянських часів кошти спрямовувалися тільки на соціальне забезпечення цієї категорії громадян, тобто пасивний захист. Сьогодні державна політика спрямована на соціальний захист таких громадян. Мова йде про створення у суспільстві відповідних умов і рівних можливостей для реалізації життєвих потреб, здібностей і творчого потенціалу кожного з метою реалізації рівності і повноцінної участі постраждалих на виробництві у соціальному житті й розвитку своєї країни.
    У місті Києві цю роботу проводить Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Через аварії та нещасні випадки на виробництві травмуються, стаючи інвалідами, найактивніші члени суспільства. Це не просто працівники, а годувальники сімей, батьки і матері, котрим потрібно ставити на ноги своїх дітей, виховувати їх, давати їм освіту, всіляко допомагати і матеріально забезпечувати. Ще гірше, якщо це молоді люди на порозі дорослого життя, для яких навіть створення власної сім’ї відтепер стає непростою проблемою. Якими б солідними не були трудові здобутки, вони не в змозі компенсувати працівникові втрачене здоров’я і рівень працездатності.
   Коли у Києвіотрих виявлені перші ознаки професійних захворювань.
   Сумарний результат людської праці – створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб як окремої людини, так і спільноти в цілому. З кимось при цьому трапляється біда, і внаслідок аварії чи нещасного випадку він змушений залишити робоче місце у кареті швидкої допомоги. Кожен третій випадок – з технічних, а тому незалежних від працівника причин, серед яких конструктивні недоліки засобів виробництва, незадовільний стан виробничих об’єктів, застарілий парк машин, брак коштів у підприємств не лише на технічне переоснащення, але й на пристойне технічне обслуговування обладнання, закупівлю нових запасних частин, елементів і механізмів. Як наслідок, збій у роботі, аварія, нещасний випадок з працівником, травма з втратою професійної працездатності чи навіть каліцтво.
   Таким людям в разі встановлення стійкої втрати ними професійної працездатності впродовж 9-ти місяців нинішнього року Управління виплатило 4 млн. грн. одноразової допомоги. Люди, які постраждали на виробництві, повинні забезпечуватися коштами на повноцінне продовження свого життя. У них повинна бути можливість подорожувати, відвідувати кіно й театри, займатися спортом, кермувати автомобілем тощо. Киянам у цьому системно допомагає столичне Управління. Впродовж 9-ти місяців постраждалим на виробництві виплачені щомісячні страхові виплати через часткову або повну втрату працездатності, що компенсують відповідну частину втраченого заробітку потерпілому в сумі майже 40 млн. грн. Впродовж року системно проводилася індексація сум страхових виплат. За 9 місяців ця сума склала 1,8 млн. грн. Всього з 1 березня було проведено перерахунок сум страхових виплат 5728-ми особам, внаслідок чого середня щомісячна грошова виплата через часткову втрату працездатності збільшилася на 106,5 відсотки. Задля ліквідації прогалини у свободі пересування 68 столичних інвалідів трудового каліцтва забезпечені автомобілями «Славута» за кошти Фонду. З них п’ятеро – нинішнього року саме напередодні Дня інвалідів. 

Ірина Протченко, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м.Києві

 

 

 Від безпечних умов праці – до соціальної стабільності

Профілактика виробничого травматизму на досвіді роботи Управління ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Києві

     Ірина Протченко, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м.Києві
 Ірина Протченко, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м.Києві

        Особливістю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є те, що він передбачає вищий рівень соціального захисту потерпілих. Відповідальність за життя та здоров’я зайнятих на ввіреному йому підприємстві робітників і службовців та за створення належних, безпечних і здорових умов праці несе роботодавець. На відміну від інших, діяльність цього Фонду основним своїм завданням вбачає профілактику виробничих травм та профзахворювань. Попередити їх означає зменшити як кількість нещасних випадків, так і компенсаційних виплат. В цьому Управління ВД у м. Києві вбачає один із основних шляхів до збільшення фінансового ресурсу, а відтак і можливостей Фонду.
      Профілактика виробничого травматизму – це великий повсякденний і системний процес. Він довготривалий, а тому результативність проведеної раніше роботи підтверджується лише згодом. Незаперечним доказом цього є поступове зниження виробничого травматизму на підприємствах столиці впродовж останніх п’яти років: 1032 випадки у 2004 році, 986 – вже у 2005-му, по 925 і 910 відповідно у 2006-му та 2007-му роках, і 769 – у минулому році.
Якщо у I кварталі нинішнього року страховими експертами з охорони праці Управління взято участь у розслідування 397 нещасних випадків на виробництві, то за такі ж періоди 2007/2008 років таких було 584 і 558.
Здійснюючи заходи, спрямовані на запобігання страховим випадкам та усунення загрози здоров’ю працівників виробництв усіх форм власності столиці, фахівці відділів організації профілактики нещасних випадків та координації профілактичної роботи Управління у роботі з керівниками підприємств прагнуть того, щоб система управління охорони праці стала рівноправною в системі управління виробництвом. Щоб власники, акціонери і директори дбали не лише про нарощування виробництва й прибутки, але й про персонал. За цими казенними словами здоров’я громадян і повноцінність їхніх сімей. З цією метою в I півріччі нинішнього року експертами Управління за участі представників РДА столиці проведено 41 семінар та 181 нараду з питань охорони праці та запобігання нещасним випадкам на виробництві.
      Плануючи роботу з підвищення рівня безпеки на виробництвах м. Києва, експерти Управління здійснюють її не тільки на підставі перевірки системності регулювання безпеки праці нормативно-правовими актами, але й на основі вимог до управління ризиками в межах обов Плануючи роботу з підвищення рівня безпеки на виробництвах м. Києва, експерти Управління здійснюють її не тільки на підставі перевірки системності регулювання безпеки праці нормативно-правовими актами, але й на основі вимог до управління ризиками в межах обов’язкових та рекомендованих норм, що обмежують виникнення аварій, нещасних випадків і профзахворювань за допомогою сучасної методики їх виявлення та оцінки з метою усунення неприпустимих загроз. Ці непрості питання ставилися фахівцями Управління під час 149 круглих столів з керівниками підприємств, що відбулися у першому півріччі. Було вивчено позитивний досвід 37-ми підприємств, взято участь в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці на 153 виробництвах м. Києва.
Фахівцями Управління широко пропагується та за участі керівників підприємств запроваджується триступінчата система управління охороною праці на виробництві. Інструктаж або навчання за таких умов проводиться щотижня, щомісяця та на початку кожного кварталу на рівні дільниці, цеху та підприємства відповідно. В оперативному вирішенні питань охорони праці та здійсненні контролю роль органів управління в таких умовах (як під час повсякденної роботи, так і під час запровадження нових виробничих ліній, переходу на випуск нової продукції, запуску в роботу сучасних конвеєрів) виконують керівники дільниць, майстри, виконроби, енергетики та механіки. З цією метою працівники Управління брали участь у роботі 74-х комісій з питань охорони праці на підприємствах, на 17-ти об’єктах – у навчаннях з підвищення рівня знань спеціалістів, котрі відповідають за техніку безпеки виробничих процесів.
        Пропагуючи знання з охорони праці, фахівці Управління постійно перевіряють безпеку існуючого обладнання на підприємствах столиці, стан технологічних процесів, виробничих будівель та споруд, наявність і відповідність нормативам засобів індивідуального захисту, стежать за оптимальними режимами праці та навантаження на працівників, а в співпраці з працівниками санепідемслужб контролюють санітарно-гігієнічні умови праці, виявляють шкідливі й небезпечні фактори і причини формування несприятливих умов праці як основного фактору виникнення профзахворювань, перевіряють своєчасність проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких та з небезпечними умовами роботах. У напрямку вирішення цих питань експерти Управління разом з керівниками підприємств у 211-ти випадках брали участь у розробці нормативних актів про охорону праці, та в 149-ти – комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення вже існуючих.
Відвідуючи підприємство, експерти Управління перевіряють ефективність управління охороною праці на всіх рівнях, наголошуючи на необхідності співробітництва та передачі й обміну інформацією щодо ОП між посадовими особами та рядовими працівниками. Ефективність роботи вища на тих виробництвах, де, з одного боку, керівники відповідально ставляться до підбору та визначення кола осіб, котрі відповідають за реалізацію політики охорони праці, а також до створення системи виміру та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів. З іншого, не тільки керівники структурних підрозділів, але й представники трудового колективу ставлять питання як щодо планово-попереджувальних ремонтів на виробництві, покращення технічної, технологічної та організаційної безпеки, так і виконання всіх запланованих раніше заходів. Двосторонній (або дворівневий) контроль за системою охорони праці, таким чином, стає важливою перепоною на шляху виникнення страхових випадків. В цьому напрямку фахівці Управління у I першому півріччі нинішнього року взяли участь у 289-ти розробках профілактичних заходів, механізмів реалізації і впровадження їх на підприємствах страхувальників та внесенні пропозицій щодо підвищення безпеки виробництва.
         Відсутність єдиної позиції, тобто державного стандарту, стосовно визначення «ефективності» в сфері профілактики травматизму створює умови вважати «такою» діяльність страхових експертів за умови значного або цілковитого зниження не лише кількості (з урахуванням і тяжкості) страхових випадків, але й об’єктивних ризиків, що були чи залишаються потенційним джерелом небезпеки на конкретних столичних підприємствах, де вже мали місце нещасні випадки раніше і проводилася відповідна профілактична робота представниками Управління ВД Фонду.
Проявами ефективності їхньої роботи у досягненні позитивного результату з урахуванням лише кількісного критерію впродовж 2007/2008 років справедливо можна вважати такий показник, як зниження травматизму на конкретних підприємствах м. Києва. Отож, кількість нещасних випадків на ПП «Макдональдз» зменшилося з 17 до 13, ВАТ «Київметробуд» - з 16 до 7, ТОВ «МЕТРО…» - з 11 до 3, Тресті «Підземшляхбуд-2» - з 5 до 4, ВАТ «Укрнафта» - з 14 до 3, ЗАТ «Оболонь» - з7 до 6, ВАТ «Аверс» - з 4 до 3, ЗАТ «ККФ ім.. К. Маркса» - з 5 до 3, ВАТ «ЗЗБК ім.. С. Ковальської» - з 7 до 3.
        Із загальної кількості розслідуваних нещасних випадків за участі експертів Управління визнано страховими у I півріччі нинішнього року – 227. Порівнюючи з 2007/2008 роками, - 379 та 329 відповідно. Як бачимо, відбувається значне зменшення загального рівня травматизму на підприємствах міста Києва.
Представники Управління у I півріччі здійснили перевірку стану профілактичної роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці на 1073-х підприємствах столиці, у минулих двох роках ці показники 1051 та 1038. У першу чергу перевірялися ті підприємства, де сталися нещасні випадки.

 Матеріал надруковано в журналі "Охорона праці" за листопад 2009 року №11

 


Якщо в двері постукала біда
Медичний аспект соціального захисту потерпілих на виробництві
 
       Одним із основних принципів, на якому базується діяльність Управління ВД Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві у м. Києві є солідарна відповідальність роботодавців за вчасну сплату страхових внесків – основи бюджету Фонду. Незважаючи на вид страхового випадку – травма чи профзахворювання – всім потерпілим надані державні гарантії соціального захисту.
           З часу заснування Фонду від 1 квітня 2001 року солідарна система наповнення активів підвищила захист найманого працівника, котрий сьогодні захищений спільними страховими внесками роботодавців України. У разі нещасного випадку на виробництві, тобто непередбачуваної дії на людину небезпечних виробничих факторів під час виконання нею як своїх обов’язків на підприємстві, так і службових доручень за його межами, постраждалий має право на отримання всіх передбачених чинним законодавством виплат. І право це захищене коштами Фонду.
           Поряд із страховими виплатами втраченого заробітку, одноразової допомоги потерпілому та членам його родини, пенсії по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника та багатьох інших Фонд бере на себе витрати на медичну та соціальну допомогу. А першочерговим завданням стає відновлення здоровязку з втратою годувальника та багатьох інших Фонд бере на себе витрати на медичну та соціальну допомогу. А першочерговим завданням стає відновлення здоров’я потерпілого. Його метою є передусім оздоровлення потерпілого та допомога під час відновлення чи розвитку професійних навичок з урахуванням специфіки перенесеної ним травми чи профзахворювання. Основних варіантів два: адаптація потерпілого з подальшим поверненням на своє робоче місце та реадаптація, тобто зайнятість на робочому місці зі зміненими (полегле й зберегти його професійну дієздатність як гаранта повноцінності своєї сім’ї , її матеріального забезпечення, свободи вибору її членів, споживчого кошика, освіти, втілення мрій, прагнень і можливостей тощо. 
             Звернемось до світового досвіду. Підходи у держав світу різні: одні країни роблять ставку на відновленні здоров’я, інші – на відновлення дієздатності, треті все зводять лише до матеріальних компенсацій. У звіті Комітету експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я з реабілітації акцент робиться на сукупності і скоординованому застосуванні медичних соціальних, просвітницьких і професійних заходів включно з навчанням та перенавчанням постраждалих з метою досягнення потерпілими по можливості найбільш високого рівня функціональної активності.
Впродовж останнього десятиліття у багатьох країнах спостерігається небувала зацікавленість цією актуальною проблемою. Проводяться широкі дослідження, метою яких є визначення основних принципів і розробка методів і програм відновлення здоров’я, а також критеріїв ефективності їх застосування. Причиною є велика соціально-економічна значимість повернення потерпілого повноцінною людиною до суспільства. Професійні знання та навички постраждалого, його життєвий та виробничий досвід значно перекривають необхідні матеріальні витрати на його відновлення. Показові для наслідування дані відновлювальної медицини США: кожен вкладений у потерпілого долар повертається тридцяти п’ятьма. 
             Управління ВД Фонду ССНВ у м. Києві у своїй діяльності намагається зробити все можливе, щоб постраждалий на виробництві якнайшвидше повернувся до активного життя у суспільстві, зробити все від нього залежне для залучення потерпілого до трудового процесу в найближчому майбутньому. Трудова діяльність є не просто необхідною умовою повноцінного існування людини, але й у більшості випадків вирішальним фактором одужання. 
             Відновлення здоров’я можна умовно поділити на три етапи. Перший – клінічний або стаціонарний. Тобто той, що починається з моменту настання нещасного випадку і характеризується боротьбою за здоров’я, а нерідко й життя потерпілого, ліквідації фактору пошкодження, відновлення основних функцій життєдіяльності організму терапевтичними, медикаментозними і хірургічними методами. Питому вагу в обсягах медико-соціальних послуг, що надаються Управлінням ВД Фонду, складає саме стаціонарне лікування. Використовуються всі можливості столиці і переваги відповідно до міст регіональних: наявність спеціалізованих лікарень, профільних інститутів, підпорядкованих МОЗ України та АМН України, розгалужена мережа лікарень у територіальних районах Києва. У I півріччі нинішнього року на лікування потерпілих Управлінням виділено майже 302 тис. гривень, у минулому році – 183 тис. На медикаменти витрачено 181.53 тис. грн., це на 134 тис. більше, ніж минулого року; на медичний догляд 147, 54 тис. грн. та на сторонній медичний догляд – 304,98 тис. грн. У I півріччі 2008 року ці показники склали 121,54 та 267,88 тис. грн. відповідно. 
           Другий етап – санаторний, коли створюються оптимальні умови для комплексного оздоровлення пацієнта, профілактики ускладнень за допомогою психотерапії, лікувальної фізкультури, фізіотерапії, фітотерапії разом із лікувальним-рухомим режимом та відповідними дієтами. Санаторно-курортним лікуванням у I півріччі нинішнього року забезпечені всі потерпілі, котрі виявили бажання покращити своє здоров’я, маючи на це законні підстави. Розширилася й географія оздоровчої карти, і нерідко завдяки самим пацієнтам. я, маючи на це законні підстави. Розширилася й географія оздоровчої карти, і нерідко завдяки самим пацієнтам.
             І третій етап – адаптаційний, що характеризується фізичним відновленням, поступовим поверненням людини до активного життя і професійної діяльності. На додаткове харчування Управлінням у I першому півріччі витрачено майже 54 тис. грн., понад 45 тис. – на протезування. Крім того - 6,87 тис. грн. на бензин. До речі, Фонд бере на себе й транспортне обслуговування інвалідів, придбання для них автомобілів, технічне обслуговування тощо. 
             Всього ж на соціальну та медичну допомогу за шість місяців 2009 року столичне Управління виплатило 1 млн. 226,52 тис. грн., минулого – 850,98 тис.
              Крім того, Управлінням видано майже 60 направлень до 8 лікувальних закладів. Половина з них – потерпілим, котрі отримали професійні захворювання, до спеціалізованого відділення КМКЛ № 5, що працює за безпосередньої участі головного профпатолога м. Києва і надає спеціалізовану медичну допомогу на високому професійному рівні. Зростання числа бажаючих з числа потерпілих із діагнозами вібраційна хвороба, пневмоконіоз, хронічні захворювання (свинцева або парами ртуті інтоксикація, дифузний бронхіт, двостороння сенсоневральна глухуватість та ін.) пройти черговий курс у стаціонарі свідчить про реальні позитивні результати такого лікування. На високому професійному рівні здійснюється стаціонарне лікування потерпілих за наслідками черепно-мозкових травм у КМКЛ № 1 та № 4, внаслідок отриманих інших травм, у тому числі суглобів – у Київській обласній клінічній лікарні та КМКЛ №1 і № 4. 
            Похідною від загального зменшення травматизму у м. Києві є кількість потерпілих, яким надавалася швидка медична допомога в разі госпіталізації за наслідками травми. Натомість слід зазначити, що спостерігається збільшення числа постраждалих, котрим здійснюється відшкодування за медикаменти, необхідні для лікування в стаціонарі. Основна причина, і вона є визнаною органами влади, - незадовільне матеріальне забезпечення лікарень ліками. Крім того, відома всім проблема постійного зростання цін в аптеках, що спостерігається в непередбачуваних темпах і обсягах.
            На жаль, залишається актуальною проблема професійної захворюваності серед працівників підприємств різних форм власності, установ та організацій столиці, де умови праці не відповідають чинним нормативно-правовим актам з охорони праці. У I півріччі нинішнього року зареєстровано 7 профзахворювань, за аналогічний період минулого року – 17.
          Фахівці Управління, беручи участь у роботі комісій з обстеження робочих місць з метою складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці та розслідування випадків хронічних та гострих професійних захворювань, проводять профілактичну роботу в частині надання пропозицій щодо усунення причин, що призводять до тяжких наслідків. Серед них застосування та функціонування вентиляційних систем, кондиціонерів, удосконалення технології виробництва, забезпечення персоналу сучасними засобами колективного та індивідуального захисту, часове обмеження шкідливих факторів виробництва, які призводять до погіршення стану здоров’я, а в подальшому – до профзахворювання.
            Одним із напрямків профілактики є медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, ділянках із шкідливими чи небезпечними умовами праці, що своєчасно виявляють ранні ознаки профзахворювань та можливість продовження трудової діяльності на певному підприємстві чи у професії взагалі. Їхню періодичність, а також наявність попереднього медогляду (під час зарахування на роботу) контролюють експерти Управління під час постійних перевірок системи управління охорони праці підприємств столиці, нарад, круглих столів, засідання постійних комісій у районах столиці тощо.
               На жаль, не поодинокі випадки, коли лікувально-профілактичні заклади порушують Порядок проведення медичних оглядів персоналу певних категорій, затверджений Наказом МОЗ України від 23.05.2007 року за № 246 та дають дозвіл на роботу особам, у яких виявлені перші ознаки хвороби, тим самим погіршуючи стан їхнього здоров’я, доводячи працівників до професійного захворювання.
             Причиною розвитку професійних захворювань є вплив шкідливих і небезпечних факторів. Тому працівники Фонду здійснюють комплекс профілактичних заходів, спрямованих на їх усунення. Профзахворюваність відображає стан правових, демографічних, соціально-економічних, матеріально-технічних та інших проблем і в подальшому лягає справжнім тягарем на суспільство в цілому. Сьогодні можна констатувати, що служба страхових медичних послуг Фонду у столиці впродовж восьми років роботи органічно вписується в існуючу структуру охорони здоров’я, розвиваючись разом з нею. Увага ж до безпеки праці і професійного здоров’я громадян, що набули впродовж восьми років справді загальнодержавної ваги, з кожним днем тільки посилюється.

Ірина ПРОТЧЕНКО,
начальник Управління ВД Фонду ССНВ у м. Києві


 Матеріал надруковано у журналі  «Соціальний захист»   за жовтень  2009 року № 10 (  стор. 20)2009 року №

 
Щоб інвалід праці був самостійним і мобільним
          Турбота про громадян з обмеженими можливостями здоров´я і життєдіяльності є характерною ознакою цивілізованості держави й демократичності її суспільства. Особливо, якщо мова йде про громадян, котрі набули таких обмежень на своєму робочому місці. У Києві соціальний захист таких людей, а також забезпечення з боку держави  їхніх законних прав впроваджує у життя Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
     Днями нові автомобілі «Славута», придбані на кошти Фонду, були вручені у столиці інвалідам трудового каліцтва Олександру Євгеновичу Чалих, Надії Дмитрівні Глінській, Володимиру Олексійовичу Мельнику, Ігорю Михайловичу Григор'єву та Олексію Пилиповичу Мельнику. Так втілюється на практиці соціальна реабілітація - створення умов для повернення людини до активного життя, відновлення її громадянського статусу, здатності до самостійної суспільної і побутової діяльності. Або, простіше кажучи, повернення до нормального людського життя. 
         Перший, хто потрапляє в поле нашого зору –  інвалід 1-ї групи Олексій Пилипович Мельник. Незважаючи на милиці, швидко і вправно піднімає кришку капота «Славути», щось роздивляється, розпитує менеджерів з продажу і технічних консультантів автосервісу. Видно, що задоволений.
        – Двигун на автівці значно потужніший, аніж той, що був у мене досі – 1,3-літровий! Та ще й з інжектором, – захоплено говорить Олексій Пилипович.
        З його розповіді дізнаємося, що травмувався він у 1983-му році, працюючи на шахті з видобутку руди у Кривому розі. Відповідальним був Олексій Пилипович за роботу скіпа – підйомника, що доставляє видобуту породу з шахти нагору. З невідомих причин причепний пристрій цього обладнання вагою понад 800 кг зірвався донизу, склавши робітника удвоє так, що очі його зустрілися з пальцями ніг. Вижив дивом, потрапив до карети швидкої допомоги зі зламаними та зміщеними на 9 мм хребцями. А повернувшись з лікарні, пересуватися міг уже тільки на милицях.
        – Через якийсь час поїхав я до діда Андрія, нині покійного батька відомого лікаря з Кобеляк Миколи Касьяна. Той сказав мені, що «якби твої лікарі не були такі принципові, я б тобі допоміг». Але тепер уже запізно. Хребет не нога, зрісся – назад не зламаєш. Тож маю те, що маю.
           Повернутися в професію через каліцтво Олексій Пилипович, зрозуміло, не зміг. З часом діти забрали його з дружиною до Києва. Завдяки автомобілю, переконаний він, зможе бути активнішим помічником у сім'ї. Дуже вдячний головному спеціалісту відділу медичної реабілітації Управління ВД Фонду Світлані Аркадівні Повалинській за допомогу в підготовці пакету необхідних документів для отримання автомобіля, а також працівникам Дарницького відділу за місцем постійного проживання.
         – Моїм першим пасажиром буде мій семирічний онук Миколка. Ось телефонує, що не може вже мене дочекатися. Ми тепер з ним і на рибалку, і за грибами. Тільки б дощі пройшли...
          Поки ми розмовляли з ним, чекаючи на його автомобіль з мийки, відкрився шлагбаум дилерської стоянки, і за ворота виїхала ще одна щаслива володарка залізного коня. Знайомимося: Надія Дмитрівна Глінська, інвалід 2-ї групи трудового каліцтва.
          Лихо сталося з нею у далекому 1977-му. Працювала вона тоді у столичному управлінні баштових кранів. Того зимового дня виною всьому стала злочинна недбалість стропальників, котрі замість керамзитобетонної конструкції закріпили для підйому в рази важчу залізобетонну конструкцію, що впродовж морозної ночі ще й примерзла до землі. Кран не витримав такого навантаження і звалився «з ніг». Спрацював і фатальний збіг обставин: як показала експертиза, тріснутою була ще й пересувна платформа крана. Важко собі навіть уявити, як взагалі можна було лишитися живим: кабіна перебувала на висоті 9-го поверху… 
        – Було це на зорі моєї трудової діяльності, бо ж виповнилося мені тоді тільки двадцять чотири, – розповідає Надія Дмитрівна. – Після того злощасного падіння швидка доправила мене до міської клінічної лікарні. Діло було надвечір, коли вже кращі фахівці порозходилися додому. Ті ж, хто лишився, як мені здалося, зробили не стільки те, що потрібно, скільки те, що змогли. Одну ногу врятували, іншої позбулися.
           Все довелося починати спочатку: заново навчатися ходити, звикати до протеза тощо. Життя до певної міри не склалося, сім'ю не створила, Бог дітей не дарував. Тому автомобіль Надії Дмитрівні конче необхідний передусім у задоволенні елементарних побутових потреб. Та й відвідувати могили батьків у віддаленому районі Чернігівської області тепер буде легше. А допомагати в оформленні автомобіля виголосився племінник.
          Небагатьом після таких травм вдається повернутися на роботу на своєму підприємстві. Надія Дмитрівна знайшла своє місце. Працює вона, як і раніше, в управлінні баштових кранів. Але вже не на крані, а електронамотувальницею, даруючи нове життя електромоторам. На прощання переказала вітання і вдячне слово фахівцям відділу медичної реабілітації та експертам Оболонського відділу за допомогу у підготовці пакету необхідних документів для отримання автомобіля від Управління Фонду СС від нещасних випадків на виробництві у м. Києві.
           Люди, з якими довелося познайомитися, отримали каліцтво не в залах ігрових автоматів і не на базарі, а в шахті, у промисловості, сільському господарстві чи на будівництві. Тому хотілося радіти разом з ними, бажаючи їм, щоб автомобіль приніс полегшення в їхнє непросте життя, додавши радісних, щасливих і незабутніх миттєвостей.
           Подія стала справжнім святом для інвалідів і їхніх родин. Вручення автомобіля – це повноцінне й дієве втілення державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав. А провідником їх у життя в столиці стало Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
           Страхування від нещасного випадку стало самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого і здійснюється захист, охорона життя і здоров’я громадян на їхньому робочому місці, увійшовши в наше життя всерйоз і надовго.
                                   Розмову вів Олександр БОЙКО
                                   переказала вітання і вдячне слово фахівцям відділу медичної реабілітації та експертам Оболонського відділу за допомогу у підготовці пакету необхідних документів для отримання автомобіля від Управління Фонду СС від нещасних випадків на виробництві у м. Києві.
  Фото автора

 Матеріал надруковано у газеті «Газета по-киевски» 12 жовтня 2009 року № 190 (1590) на стор. 5

 



Страхові тарифи, як один з чинників забезпечення
соціального захисту працівників, які втратили працездатність

         Страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання встановлюються в законодавчому порядку. Після 2001 року, коли ці тарифи були встановлені вперше, законодавцем розміри тарифів змінювалися тричі (2003, 2006, 2009 рр.). Це свідчить про постійну увагу з боку держави, яка Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – базовий Закон), визначила правову основу соціального захисту громадян за цим видом страхування. Таким чином страховий тариф є одним з чинників, які впливають на забезпечення соціального захисту, охорони життя та здоров’я певної категорії громадян.
          До категорії застрахованих відносяться працівники підприємств, установ, організацій, які працюють на умовах трудового договору, фізичні особи, та такі, що забезпечують себе роботою самостійно, а також громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності. Зрозуміло, що власники підприємств переймаються зменшенням відрахувань з фонду оплати праці та зацікавлені в зменшенні розміру страхового тарифу. Але наповненням бюджету Фонду також стурбовані тисячі працівників, які в попередні роки з різних причин та обставин втратили працездатність за наслідками нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. В Управлінні обліковується майже шість тисяч особових справ таких громадян. Саме страхові внески підприємств-страхувальників є головним джерелом наповнення бюджету Фонду, що дає можливість забезпечувати потерпілих комплексом медико-соціальних послуг та виплачувати страхові виплати. Тобто наявне двояке ставлення до розміру страхових тарифів – з одного боку тих, хто їх сплачує, з іншого боку тих, хто потребує соціального захисту.
           Саме тому позиція Управління, як робочого органу Фонду, має бути абсолютно неупередженою, а розміри страхових тарифів - економічно обґрунтованими та базуватися на фактичних показниках діяльності страхувальника.         
          Законодавець встановив класи професійного ризику виробництва виходячи з можливих передумов ушкодження здоров’я працівника на тому чи іншому виробництві та застосував для цього інтегральний показник. Управління в практичній роботі постійно аналізує розподіл страхувальників міста Києва, яких обліковується близько 200 тисяч, за видами економічної діяльності відповідно до фактично здійснюваного ними виду діяльності. Така робота проводиться на підставі даних державних реєстраторів, які з 2007 року зазначають основний вид діяльності страхувальника вже під час його державної реєстрації (перереєстрації). Також важливим етапом у віднесенні страхувальника до відповідної галузі економіки є щорічна «Відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності», яка подається Управлінню страхувальниками на виконання постанови правління Фонду від 12.07.07 № 36. Окрім зазначених можливостей для визначення або уточнення виду діяльності та розміру страхового тарифу, Управління включає це питання до переліку питань, що перевіряються під час планових виїзних перевірок щодо сплати та цільового використання збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку, повноваження на здійснення яких Управлінню, як робочому органу Фонду, надано статтею 47 базового Закону. У результаті таких комплексних заходів здійснюється переведення страхувальників за підсумками діяльності за попередній рік на новий, уточнений КВЕД.
Показовою для Києва є розвинена будівельна галузь. На тлі загальних змін економічного розвитку в 2008 році, пристосовуючись до реалій та потреби ринку в своїх послугах, більше як двохстами будівельними кампаніями Києва змінено не тільки види діяльності в межах класу професійного ризику (будівництво будівель; роботи з реконструкції, реставрації, оновлення та ремонту; монтаж збірних будинків тощо), але і на зовсім інший клас ризику виробництва (охоронні послуги, операції з нерухомістю, діяльність у сфері архітектури та ін.), у наслідок чого їм змінено страховий тариф.
На прикладі Управління можу зазначити, що динаміка змін кількості страхувальників за певним основним видом діяльності є відображенням макроекономічних процесів. Так, тенденція до зміни виду діяльності чітко проглядається серед суб’єктів оптової та роздрібної торгівлі, які є одними з найчисельніших серед зареєстрованих у місті Києві. У минулому 2008 році більше тисячі страхувальників змінили цей вид діяльності (або на цей вид діяльності), переведені Управлінням до іншого відповідного класу ризику з подальшою зміною страхового тарифу.
Такими діями й досягається встановлення страхового тарифу кожному страхувальнику саме в тих розмірах до фактично здійснюваного протягом останнього року виду діяльності, які виписані в Законі України «Про страхові тарифи…». Управління сприяє забезпеченню права кожного страхувальника щодо сплати внесків у відповідних розмірах постійним проведенням роз’яснювальної роботи. Протягом минулого року та вже в поточному році Управління розповсюджувало через друковані видання «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Праця і зарплата», «Все про бухгалтерський облік», «Газета по-Киевски», «Сегодня» ряд оголошень, у яких зокрема роз’яснювалося як практично необхідно здійснювати оформлення зміни класу професійного ризику відповідно до результатів роботи страхувальника за минулий рік. Численні інформаційні оголошення Управління розміщує в десяти районних податкових інспекціях, відділеннях Пенсійного фонду України, відділеннях Фонду з тимчасової втрати працездатності та Фонду на випадок безробіття, тобто в місцях скупчення представників суб’єктів господарювання. Урядовий кур
             А практичну роботу з оформлення зміни страхового тарифу проводять спеціалісти районних відділів по роботі з страхувальниками та потерпілими в кожному з десяти районів міста. Такому оформленню передує ретельна перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.
            Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення", який набрав чинності 13 січня 2009 року встановив зменшення на 0,1 страхових тарифів відповідно до класів професійного ризику виробництва. На забезпечення виконання вимог цього Закону в частині повідомлення кожного страхувальника про зміну та фактичний розмір страхового тарифу з 13 січня, Управлінням були задіяні всі можливі способи. Насамперед всі страхувальники, які у цей період здавали річну звітність, водночас одержували повідомлення з новим розміром страхового тарифу. Тим страхувальникам, які до 13 січня вже здали звітність спеціалістами районних відділів здійснювалося розсилання повідомлень за їх фактичними адресами. Вишукувалася можливість повідомити телефоном та запросити представника страхувальника для отримання повідомлення на руки. Водночас зміни вносилися в повідомлення тим страхувальникам, по яким від державного реєстратора отримані відомості змін в ЄДР. Виконання таких значних обсягів роботи вимагало злагодженої роботи різних служб Управління. Важливою умовою було забезпеченість бланками повідомлень, засобами множення та поштових відправлень. Також у лютому через ЗМІ та власний веб-сайт, Управління повідомляло страхувальників про зменшення страхових тарифів. Саме таким чином Управління забезпечило проведення державної політики в частині зменшення податкового тиску в період економічної кризи.  
                                                        
                             Ірина Протченко,
                            начальник  Управління ВДФССНВ у. м. Києві


  

 

 Матеріал надруковано у журналі "Охорона праці" №2 за 2009 рік на стор.39
                                                                                                                        

 
Виправдаємо довіру до Фонду

         В умовах загальносвітової економічної кризи працівники управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві докладають всіх зусиль, щоб забезпечити потерпілим на виробництві у встановлені терміни виплату страхових сум, надання їм своєчасної медичної та соціальної допомоги, намагаються виправдати нелегко завойовану довіру до Фонду роботодавців та постраждалих на виробництві. На цю тему сьогоднішній виступ начальника управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві Ірини Протченко.
         Негативні процеси, які відбуваються в економіці держави, не можуть не торкнутися основних показників діяльності управління виконавчої дирекції Фонду в м. Києві. Із галузей, котрих вже зачепили кризові явища (металургія, хімічна промисловість, будівництво, банківська система), безпосередньо в Києві є актуальними дві – будівництво та банківський сектор.  Негативні процеси, які відбуваються в економіці держави, не можуть не торкнутися основних показників діяльності управління виконавчої дирекції Фонду в м. Києві. Із галузей, котрих вже зачепили кризові явища (металургія, хімічна промисловість, будівництво, банківська система), безпосередньо в Києві є актуальними дві
         Цифрові показники параметрів, за якими Управління може здійснити аналіз ситуації, повністю підтверджують тривожну тенденцію.
        Саме в Києві, де з відомих причин рентабельність будівництва приваблювала підприємців, кількість страхувальників за цим видом діяльності на 1 січня 2008 року в порівнянні з їх кількістю на 1 січня 2006 року збільшилась вдвічі (з 7 тисяч до майже 14 тисяч). Якщо у цей період кількість страхувальників постійно збільшувалась (щороку на 45% , 35%), то в поточному році їх збільшення дорівнює лише 10 відсоткам. Тим більше, що надходить песимістична інформація щодо фактичного здійснення ними виробничої діяльності: вона чи призупинення, чи абсолютного «заморожена».
         Найбільшу стурбованість викликає те, що питома вага самих підприємств будівельної галузі складає до 9% від загальної кількості страхувальників, а частка страхових внесків цих підприємств дорівнювала майже 15% (за даними І півріччя п. р.). Виходячи з реальної ситуації та чинників, які мають негативну тенденцію, управління виконавчої дирекції Фонду в м. Києві намагатиметься здійснювати окремий моніторинг діяльності підприємств цієї галузі, оскільки надходження страхових внесків (їх реальне зменшення), може зазнати суттєвих змін. 
         Окремої уваги за результатами звітних даних потребуватимуть установи банківської діяльності. Мається на увазі скорочення відділень банків, а відповідно і чисельності працівників, що напряму відіб’ється на сумах страхових внесків.
        У 2008 році (за результатами 9 місяців) відбувається значне, на 53 відсотки, зростання збанкрутілих підприємств та таких, що ліквідуються у порівняння з відповідним періодом 2007 року.
У проведенні банківськими установами перерахувань страхових внесків на рахунок управління виконавчої дирекції Фонду в м. Києві, на жаль, з’явилась нова негативна тенденція. Так, наприклад, Промінвестбанк затримує перерахування страхових внесків до Фонду, що може призвести до штрафних санкцій з боку управління за несвоєчасну сплату страхових внесків. Управління виконавчої дирекції Фонду в м. Києві оперативно відреагувало на такі дії банку, надіславши до Національного банку України відповідного листа з викладенням проблеми та її наслідків.
        Такі передбачені законодавством заходи впливу на страхувальника, як перевірки щодо правильності нарахування та перерахування внесків до Фонду, стягнення штрафних санкцій за адміністративні правопорушення, оприлюднення списків боржників, робота з органами прокуратури тощо, які до недавніх пір давали свої позитивні результати, в умовах економічної кризи, яка охопила нашу країну, вже стали недієвими, тобто такими, що практично не вплинуть на ситуацію. 
         При цьому залишається відповідальність, покладена на нас, як на робочий орган Фонду, за своєчасне надання усіх передбачених законодавством страхових виплат та соціальних послуг. Так, за 9 місяців поточного року в повному обсязі були надані медичні та соціальні послуги на загальну суму 1,35 млн.грн. На відшкодування шкоди потерпілим було витрачено 36,4 млн.грн. 
        Управлінням виконавчої дирекції Фонду в м. Києві активно проводиться робота з підприємствами, установами, організаціями за фактами роботи комісій з розслідування нещасного випадку. Так у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню. Якщо «…однією з причин нещасного випадку є…незастосування засобів індивідуального та колективного захисту … відсоток зменшення одноразової допомоги -40 %». Проте, навіть за таких причин комісії деяких підприємств не застосовують чинної норми законодавства.
        Управлінням виконавчої дирекції Фонду в м. Києві направляються відповідні листи на такі підприємства, в яких увага керівництва та відповідних служб звертається на формальне ставлення комісії з охорони праці до аналізу та прийняття об’єктивного висновку щодо причин нещасного випадку. Належить відзначити, що керівники підприємств реагують на наші звернення, застосовуючи заходи впливу до таких комісій, про що інформують ого підходу до вирішення нагальних питань соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. І при цьому, потерпілі не повинні відчути наших проблем ані в сумах і термінах отримання страхових виплат, ані в належних їм видах медичної та соціальної допомоги. Адже так не просто створювалась довіра роботодавців та потерпілих до діяльності Фонду. І ми не маємо права нехтувати нею. 

Ірина Протченко
начальник Управління ВДФССНВ у м. Києві

         
      Нещасному випадку – на заваді

       Організація безпечних і нешкідливих умов праці на сучасному підприємстві передбачає збалансування економічного ефекту від господарської діяльності і витрат на усунення загроз для життя і здоров’я працівника. Тому безпека персоналу стає одним з основних факторів під час оцінки діяльності кожного підприємства. Кошти, вкладені роботодавцем у безпеку працівника, стають складовою інвестицій у виробництво. Немає аварій і нещасних випадків – відсутні фінансові і моральні витрати, пов’язані з нанесенням шкоди працівникові.          
          Відтак краще запобігти нещастю, аніж потім його спокутувати.

               Які ж завдання у сфері безпеки і охорони праці є актуальними сьогодні? У першу чергу це боротьба з приховуванням нещасних випадків на виробництві, підвищення рівня відповідальності роботодавців за дієвість та ефективність управління охороною праці на робочих місцях, а також посилення уваги до безпеки тих працівників, які частіше наражаються на ризик нещасного випадку з багатьох причин. Це і відсутність робочого досвіду, і нерозуміння виробничих ризиків, і прогнозування аварійних ситуацій. І крім того, недостатній рівень навчання та інструктажу з питань безпеки та гігієни праці. 
          Звернемося до статистичних даних. Аналіз виробничого травматизму на підприємствах Святошинського району столиці впродовж 9 місяців 2009 р. мовою цифр засвідчив, що основними причинами нещасних випадків є:
– організаційні, що складають 67,5 % (невиконання вимог інструкцій з охорони праці, допуск до роботи без навчання і перевірки знань, невиконання посадових обов’язків, порушення правил дорожнього руху, порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, відсутність або неякісне проведення інструктажу, незастосування засобів колективного захисту за їх наявності);
– технічні, що складають 22,5 % (конструктивні недоліки засобів виробництва, незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, порушення технологічного процесу);
– психофізіологічні, що складають близько 10 % (наприклад, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб тощо).
         Серед умов і подій, що призвели до нещасних випадків минулого року, слід перелічити такі:
– падіння потерпілого (47,5 %);
– дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються чи обертаються (25 %);
– дорожно-транспортна пригода (12,5);
– навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою (7,5 %);
– падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту (2,5 %);
– ураження електричним струмом (2,5 %);
– дія шкідливих та інших речовин (2,5 %).
        Розглянемо нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, який стався на будівництві Торгівельного центру і є характерним для першої групи, тобто з причин організаційних. Для виконання виробничого завдання з облаштування вертикальних елементів опалубки монолітних конструкцій ліфтової шахти бригадир залучив бригаду з чотирьох працівників. Відповідно до технологічної документації, встановивши щити вертикальної опалубки на 19-му поверсі, робітники почали кріпити їх шпильками. Двоє працювали з зовнішньої сторони, а інші з внутрішньої. Таку роботу працівники зазвичай проводять стоячи на платформі тимчасового перекриття шахти ліфтів, що встановлюється на технологічні опорні елементи. Платформа у ході монтажу переставляється краном до поверхні, тобто монтажного горизонту. Працівники всупереч вимогам нормативних документів не переставили платформу до висоти монтажного горизонту, а виконували скріплення елементів опалубки стоячи на виступах щитів, закріпившись монтажними поясами. Для переміщення в іншу робочу зону один із працівників розкріпив карабін монтажного поясу і, пересуваючись елементами вертикальної опалубки, не втримався і впав з висоти трьох метрів на платформу шахти 18-го поверху. Внаслідок падіння працівник отримав черепно-мозкову травму і забій поперекового відділу хребта.
        Причини нещасного випадку очевидні. Це грубі порушення працівником технологічного процесу виробництва, невиконабному верстаті ФПШ-5М пилка після зіткнення із сучком раптово підірвала брус. Внаслідок цього ліва рука столяра потрапила до активної зони, тому що на верстаті був відсутній захисний кожух диска. Таким чином, робітник отримав складну травму – відкритий багатоуламковий перелом: середній і важкий переломи п’ятого пальця з роздавленням м’яких тканин пальців, рвані рани 2, 3, 4 пальців лівої кисті.
         Серед причин нещасного випадку незадовільний технічний стан засобів виробництва – відсутність розклинювальних ножів та навісів із рухливих запобіжних кожухів, а також допуск працівників до роботи без навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
МСЕК встановила потерпілому після отриманої травми 20 % стійкої втрати професійної працездатності. Наразі працівник повернувся до роботи. Фонд виплачує йому щомісячні страхові виплати, а підприємству відшкодував суми виплат згідно з листками непрацездатності.
Психофізіологічні причини нещасних випадків, хоча й складають у районі менше десяти відсотків, все ж мають місце. Наведемо один із прикладів. Водій службового автомобіля під час виконання робочого завдання – відвезти у справах генерального директора свого підприємства – під час виходу з машини піддався нападу з боку невстановлених осіб із застосуванням саморобної вогнепальної зброї. Невстановлені особи, зрозуміло, з місця злочину поспішно зникли, а водія доправили до медичного закладу. Після госпіталізації йому було встановлено діагноз «сліпі вогнепальні поранення лівої сідниці, лівого плеча, правого кульшового суглобу, правого реберно-здухвинного кута з наявністю сторонніх тіл».
         Потерпілий перебуває на лікуванні, можлива стійка втрата його працездатності. За даним фактом порушена кримінальна справа. психофізіологічні, що складають близько 10 % (наприклад, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб тощо).

 
 
А ось типовий нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, що стався зі столяром одного із комунальних підприємств міста Києва, що є характерним для другої групи, тобто стався з технічних причин. У процесі роботи на деревообробному верстаті ФПШ-5М пилка після зіткнення із сучком раптово підірвала брус. Внаслідок цього ліва рука столяра потрапила до активної зони, тому що на верстаті був відсутній захисний кожух диска. Таким чином, робітник отримав складну травму –
 
МСЕК встановила потерпілому після отриманої травми 20 % стійкої втрати професійної працездатності. Наразі працівник повернувся до роботи. Фонд виплачує йому щомісячні страхові виплати, а підприємству відшкодував суми виплат згідно з листками непрацездатності.
Психофізіологічні причини нещасних випадків, хоча й складають у районі менше десяти відсотків, все ж мають місце. Наведемо один із прикладів. Водій службового автомобіля під час виконання робочого завдання –
 
Такі випадки стають проявом людського фактора у найгіршому його розумінні, є абсолютно непрогнозованими, а тому й вберегтися від них дуже непросто. Аналіз таких випадків належить швидше до компетенції правоохоронних органів. 
          Ми ж хочемо привернути увагу до тих категорій нещасних випадків, на шляху виникнення яких можна і потрібно стати на заваді. Шановні роботодавці, ви сьогодні відповідальні за безпеку своїх працівників у процесі їх трудової діяльності. Впевненість, що їхньому життю і здоров’ю під час виконання службових обов’язків нічого не загрожує формує сумлінне ставлення кожного з них до роботи і позитивно впливає на продуктивність праці. Нормами життя мають стати додержання законів та нормативно-правових актів з охорони праці, своєчасне виявлення і усунення наявних недоліків, посилення відповідальності за порушення норм і правил, що обумовлюють нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві, а також неформальний і системний підхід до навчання та інструктажів персоналу з охорони праці.
Коли ж стається біда, руку допомоги завжди надає Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що успішно працює в нашій державі вже впродовж майже десяти років.
        Ставши повноправною складовою загальнодержавної системи страхування, Фонд ССНВ здійснює соціальний захист, охорону життя і здоров’я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. Основними його завданнями є забезпечення соціального захисту не лише кожного потерпілого на виробництві, але й членів його сім’ї, своєчасне і повне відшкодування їм матеріальної шкоди, а також надання всього комплексу медико-соціальних послуг, передбачених чинним законодавством.
          Починаючи з 1 квітня 2001 року до Фонду підприємствами та організаціями були передані особові справи потерпілих від травм на виробництві та утриманців. З цього часу всю роботу про потерпілих і перебрав на себе Фонд. Сьогодні в районному відділі Святошинського відділу Управління ВД Фонду перебуває 1043 особові справи, з них – 374 інвалідів трудового каліцтва 1, 2 і 3 груп. Впродовж минулого року одноразову допомогу була виплачено в сумі 1151,4 млн. грн., а загальна сума відшкодувань потерпілим району склала вже 5298 млн. грн. І це без урахування відшкодувань на соціально-медичну допомогу та виплату пенсій по трудовому каліцтву. Крім усього, потерпілі району, які перебувають на інвалідності, отримали 10 легкових автомобілів.
           Станом на 1 січня 2010 року в Святошинському відділі Управління Фонду на обліку перебуває 15778 страхувальників. Це число щороку збільшується в середньому на 10 відсотків. Тож роботи страховим експертам вистачає. Перевірки профілактичної роботи з охорони праці щодо створення нешкідливих і безпечних умов праці, виконання законодавчих і нормативних актів з питань охорони праці проведені на 170-ти підприємствах: виявлено 1972 порушення. За наслідками перевірок власникам і керівникам підприємств надані подання з пропозиціями щодо поліпшення стану охорони праці та усунення виявлених у ході перевірок порушень. Роботодавцям надано 33 пропозиції про зупинку робочих місць, де порушувалися вимоги нормативних актів з охорони праці. У результаті проведення контрольних перевірок на 171-му підприємстві з виконання подань встановлено, що 1918 порушень вже усунуто, а решта – у стадії усунення.
        Представники районного відділу взяли участь у роботі 46 комісій з перевірки знань з питань охорони праці працівників та спеціалістів, а на 42-х підприємствах експерти долучилися до розробки комплексних заходів з охорони праці. Крім того проведено 35 нарад, 34 круглих столи і 12 семінарів. Вся ця проведена спільно з роботодавцями робота засвідчує про щоденний обов’язок страхувальників і працівників Фонду ССНВ – солідарну турботу про людей праці.
                                                   
                                                      Наталія ЩЕРЕЦЬКА,  Наталія ЩЕРЕЦЬКА,
                                                     начальник Святошинського відділу 
                                                     Управління ВД Фонду ССНВ

 
 

 

  Вона повертає людям віру в життя

 

За кожним зверненням – непроста доля, зламане життя, а нерідко

 

й безпорадність та нездійснені мрії

 

Відомий вислів про те, що незамінних людей не буває,  після зустрічі з нею хочеться спростувати.  Йдеться про жінку - киянку, керівника державної установи, дружину, матір,  та й просто  про людину щедрої вдачі, при спілкуванні з якою укріплюється  віра в людей, добро, стає тепліше на душі. Хоч вона й не  лікар,  і не екстрасенс і навіть не психолог за фахом.

 

Наша розповідь про начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві - yle="text-indent: 35.45pt; line-height: normal; text-align: justify">Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві Ірина Протченко безперервно очолює з часу його створення – з жовтня 2000 року. Робота друге  десятиріччя на такій  непростій, відповідальній посаді, що,окрім суто професійних якостей, потребує ще й  великого терпіння, організованості, самовіддачі, людяності,  та різносторонніх знань, - це неабиякий показник.

 

Яка ж вона жінка – керівник у нашому непростому сьогоденні?

 

За стислими словами її професійної біографії проявляється активна життєва позиція Ірини Юріївни. Всюди, де б вона  не працювала, зарекомендувала себе як  справжній професіонал. Звісно, будь-якого фахівця, навіть найвищого ґатунку можна замінити на рівноцінного. А от людські якості – річ набагато делікатніша. Та саме в такій організації, створеній для соціального захисту людей, з якими трапився нещасний  випадок на робочому місці і які зазнали не лише тілесних, а й душевних травм ці якості стають першочерговими. І саме любов’ю до Людини, співчуттям, терпінням, бажанням допомогти в будь-якій життєвій ситуації, небайдужістю до людської біди - так щедро наділена ця  тендітна жінка.

 

Завжди привітна та лагідна, коректна, ділова, оптимістично налаштована та вишукано жіноча - такою звикли бачити Ірину Протченко ті, хто її  оточує.  Допомогти, а не відмовити, заспокоїти, а не роздратувати, знайти можливість підтримати, посміхнутися, не образити – за такими критеріями працює сама і навчила працювати колектив. І це не просто гарні слова. Адже, кожен, з тих людей, які особисто мали нагоду спілкуватися з Іриною Юріївною з різних питань, зможе сказати на її адресу ще більше теплих,вдячних слів. А таких  у столиці дуже багато. Вони є і серед 7500 потерпілих на виробництві та членів їхніх  сімей, і серед 210 000 роботодавців. Письмові подяки надходять до управління постійно, а скільки їх сказано особисто, іноді зі сльозами на очах, скільки у телефонній розмові – не злічити.

 

-                   У будь –якій сфері діяльності соціального захисту населення своєрідним лакмусовим папірцем стає число гарантованих законодавством звернень громадян. Чим прозоріший і стабільніший цей захист, тим менше для них причин, - розмірковує Ірина Юріївна. - За кожним зверненням непроста доля, зламане життя, обмежені можливості, а нерідко й безпорадність і нездійснені мрії. Тому в усіх відповідях на звернення потерпілих передусім наше бажання допомогти, проконсультувати, вказати правильний шлях можливого вирішення складних питань і проблем. Тож кожному, хто звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду у місті Києві відповідь на будь-яке запитання щодо соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань надається у зрозумілій формі та у визначені законодавством терміни.

 

Найхарактернішою діловою рисою Ірини Протченко є нестандартне мислення, що допомагає  в стислі терміни приймати виважені рішення.

 

Далекоглядний енергійний керівник ще на етапі створення робочих органів Фонду допомагала своїм колегам освоїти ази професії працівника соціальної сфери, підтримувала добрим словом, слушною порадою. Надійним помічником для них залишається вона й сьогодні, у скрутні часи економічної кризи, зміни законодавства та функцій Фонду.

 

Значний внесок Ірини  Протченко в успішну діяльність управління і без перебільшення у формування позитивного іміджу, як управління виконавчої дирекції Фонду у в м. Києві, так і Фонду в цілому, не залишилися непоміченим. Вона нагороджена відзнакою Держнаглядохоронпраці «За доблесну службу», Подякою виконавчої дирекції Фонду, Почесною грамотою Міністерства праці та соціальної політики України, Грамотою Київської міської ради профспілок, Почесною грамотою виконавчої дирекції Фонду, Почесною грамотою Печерської РДА у місті Києві, Нагрудним знаком виконавчої дирекції Фонду «За розбудову соціального страхування», Почесною грамотою Київського міського голови, Подякою Прем’єр-міністра України.

 

Велика  заслуга Ірини Юріївни  й у створенні монолітного колективу, що  на сьогодні складається з 203 осіб, які працюють з відчуттям гордості за свого керівника. Адже, власним прикладом навчила підлеглих бездоганно виконувати службові обов’язки, постійно підвищувати професійний рівень, не бути байдужими до людей. Власне, і працюється під керівництвом професіонала, чуйної і товариської людини, яка до кожного має індивідуальний підхід, легко, із задоволенням та з повною віддачею.
Наради, телефонні дзвінки, робота з  кореспонденцією, прийом громадян, безліч  поточних  справ, які  неможливо й перелічити - все це вимагає багато зусиль, знань, терпіння, постійного нервового виснаження. Турботи та клопоти не полишають і після  закінчення  робочого дня. І над їх вирішенням доводиться думати не тільки  дорогою на роботу,  але  й  удома.  Там дружину і маму чекає родина: чоловік, дорослий син - студент, молодша донечка. Та й немолодим уже батькам потрібні її увага й турбота. Без підтримки дружної сім’ї, без любові та взаємоповаги у нашому непростому житті нині так важко вистояти,не зачерствіти душею, просто бути людиною…
Ірина Юріївна  вистоює, не в останню чергу завдячуючи й своєму міцному «тилу». Вона щодня  доводить, що жінка в наш час може бути керівником, бо там, де жінка, оселяється любов, злагода та порозуміння. Багатьом людям, що у відчаї звертались до неї по  допомогу, вона вселила  віру в себе, в життя, допомогла творити, любити та жити!
Така вона, Ірина Протченко -  сучасна жінка-керівник: любляча та турботлива мати, дружина, донька, щирий порадник і заступник. Пропускаючи через своє серце чуже горе, вона залишається привітною, щедрою на добро і  душевне тепло.
Оксана Мафтуляк
Прес-служба ФСС НВПЗ                Журнал «Суспільство і соціальна політика» №3(15), 2011Протченко в успішну діяльність управління і без перебільшення у формування позитивного іміджу, як управління виконавчої дирекції Фонду у в м. Києві, так і Фонду в цілому, не залишилися непоміченим. Вона нагороджена відзнакою Держнаглядохоронпраці в стислі терміни приймати виважені рішення.десятиріччя на такій Суспільство і соціальна політика

 

Яка ж вона жінка –

 

За стислими словами її професійної біографії проявляється активна життєва позиція Ірини Юріївни. Всюди, де б вона  

 

Завжди привітна та лагідна, коректна, ділова, оптимістично налаштована та вишукано жіноча - такою звикли бачити Ірину Протченко ті, хто її  

 

-  

 

Найхарактернішою діловою рисою Ірини Протченко є нестандартне мислення, що допомагає  

 

Далекоглядний енергійний керівник ще на етапі створення робочих органів Фонду допомагала своїм колегам освоїти ази професії працівника соціальної сфери, підтримувала добрим словом, слушною порадою. Надійним помічником для них залишається вона й сьогодні, у скрутні часи економічної кризи, зміни законодавства та функцій Фонду.

 

Значний внесок Ірини  

 

Велика  
Наради, телефонні дзвінки, робота з  
Така вона, Ірина Протченко -  
Оксана 
Прес-служба ФСС НВПЗ 

 

Далекоглядний енергійний керівник ще на етапі створення робочих органів Фонду допомагала своїм колегам освоїти ази професії працівника соціальної сфери, підтримувала добрим словом, слушною порадою. Надійним помічником для них залишається вона й сьогодні, у скрутні часи економічної кризи, зміни законодавства та функцій Фонду.

 

Значний внесок Ірини

 

Велика  
Наради, телефонні дзвінки, робота з  
Ірина Юріївна  
Така вона, Ірина Протченко -  
Оксана 
Прес-служба ФСС НВПЗ 
Велика  
Наради, телефонні дзвінки, робота з  
Ірина Юріївна  
Така вона, Ірина Протченко -  
Оксана 
Прес-служба ФСС НВПЗ 

Звернення громадян – індикатор рівня соціального захисту

У будь-якій сфері діяльності соціального захисту населення своєрідним лакмусовим папірцем стає число гарантованих законодавством звернень громадян. Чим прозоріший і стабільніший цей захист, тим менше для них причин. Поглянувши на кількісні показники звернень до Управління ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Києві впродовж останніх п’яти років, стає очевидною картина поступового їхнього скорочення: з 2004 року їх кількість з 571-го зменшилася у 2008-му до 239-ти. І раптом 2009-го цей показник зростає до 292-х, тобто збільшується на 53 пункти. Чому так сталося і що занепокоїло наших потерпілих?

У 2009 році до Управління з метою вирішення конкретних питань соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань звернулося 292 громадян: 83 – через особистий прийом, 209 – надсиланням письмових звернень у вигляді листів, запитів, подяк тощо. Як ми вже згадали, показник збільшився на 53 – такою стала реакція потерпілих на тимчасові затримки соціальних виплат, що стали спостерігатися у IV кварталі. Стійке зменшення числа звернень змінилося ситуативним зростанням.
Стабільне і своєчасне фінансування дало збій. Фінансова система Фонду відчула на собі негативні наслідки економічної кризи. З однієї сторони, не сплачують страхові внески як новостворені приватні підприємства різних форм власності, так і заводи та фабрики. З іншої, починаючи з липня минулого року, відповідно до протокольних рішень минулого складу Кабміну, припинили сплату внесків державні підприємства вугільної промисловості, хоча заробітну плату своїм працівникам виплачують. Заходи ж щодо примусового стягнення недоїмки з вугільних підприємств призупинені законодавством. Основним джерелом наповнення бюджету лишаються внески роботодавців. Ось чому останнім часом і почали виникати затримки страхових виплат, які є основним джерелом існування потерпілих на виробництві.
Керівництвом Фонду робиться все можливе, щоб не втратити довіри до державного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Працівники Управління проводять постійну роз’яснювальну роботу з потерпілими та членами їхніх сімей в очних співбесідах і під час телефонних контактів, оновлюється інформація на нашому сайті (http://fsnv.kiev.ua) та стендах у районних відділах. Ми хочемо підвищити рівень довіри й розуміння до своєї роботи і сподіваємося, що стурбованість потерпілих затримкою соціальних виплат у зверненнях стане справді тимчасовою і незначною.
Про непросту ситуацію у Фонді громадськість і надалі інформується всіма доступними засобами, тому й позитивні наслідки очевидні: крива кількості стурбованих кореспонденцій пішла на спад. Якщо впродовж I кварталу 2010-го до Управління надійшло 103 звернення, то у II кварталі нинішнього маємо лише 84.
Спробуємо проаналізувати, які ж питання найбільше хвилюють наших респондентів. Специфіка звернень громадян до Управління – кількісні показники. Як і впродовж попередніх років, найбільша частка звернень стосувалася питань медичного обслуговування . агають послуги, що не передбачені Законом: придбання чи ремонт квартир, забезпечення мобільним зв’язком, ремонт побутової техніки, лікування чи придбання ліків, не призначених МСЕК. Кожне звернення належить опрацювати, щоб прийти на допомогу потерпілому чи членам його сім’ї, а часом і довести дописувачеві, що йому не передбачено те, чого він вимагає.
За кожним зверненням непроста доля, зламана життєва дорога, обмежені можливості, а нерідко й безпорадність, порушені плани і нездійснені мрії. Тому у всіх відповідях на звернення потерпілих передусім наше бажання допомогти, проконсультувати, вказати правильний шлях можливого вирішення складних питань і проблем. Тому кожному, хто звернувся до Управління ВД Фонду ССНВ у місті Києві відповідь на будь-яке запитання щодо соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань надається у зрозумілій формі та у визначені законодавством терміни.

  Ірина ПРОТЧЕНКО,
начальник Управління ВД Фонду ССНВ у м. Києві 

 

 Працюємо, щоб забезпечити соціальний захист людей праці

Ірина ПротченкоПро роботу управління виконавчої дирекції Фонду в місті Києві розповідає начальник управління Ірина Протченко:

- Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» було створено Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. З 1 квітня 2001 року Закон набув чинності. Фонд розпочав свою діяльність можна сказати «з нуля». Розкажіть, будь ласка, як створювалось і розпочинало свою діяльність управління виконавчої дирекції Фонду в м .Києві?Працюємо, щоб забезпечити соціальний захист людей праці

Ірина ПротченкоПро роботу управління виконавчої дирекції Фонду в місті Києві розповідає начальник управління Ірина Протченко:

- Відповідно до Закону України

- Управління було створено у жовтні 2000 року і тоді ж розпочало свою діяльність у складі 2 осіб: мене – начальника управління та головного бухгалтера. Ми займались саме організаційними моментами початку роботи управління. Хоча прикінцевими положеннями Закону і було передбачено забезпечення приміщеннями, управління розпочинало роботу у двох маленьких кімнатах відділу охорони праці КМДА, актовому залі трамвайного депо. Робота була нова, і як Ви правильно сказали, була розпочата «з нуля». Станом на 1 квітня 2001 року в управлінні працювало лише 40 співробітників. І ними було проведеного величезну роботу. Наприклад, за квітень місяць було зареєстровано більше 90 тис. роботодавців та біля 4000 потерпілих на виробництві. Працювали у дві зміни, без вихідних. До роботи підключались і члени наших родин Але незважаючи на всі труднощі, колектив управління з ентузіазмом розпочав у 2001 році і продовжує роботу тепер.

- У разі настання нещасного випадку на виробництві постраждалий має право відповідно до базового Закону на відповідну грошову компенсацію. На які ж виплати може розраховувати потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві від Фонду? Яким чином проводяться такі виплати?

 

- Не рідко, коли в результаті нещасного випадку на виробництві людина загинула, дома залишаються утриманці - це і неповнолітні діти, і старенькі батьки, і дружина. Чи можуть вони розраховувати на допомогу від Фонду?

- Звісно так. Законом передбачено, що в разі загибелі годувальника від нещасного випадку на виробництві Фонд піклується про його утриманців. Так, діти отримують страхові виплати до досягнення ними 18 річчя, та до 23 років, якщо вони навчаються в умовах стаціонару. Батьки, подружжя, якщо вони непрацездатні та пенсійного віку, також отримують відповідні страхові виплати. За 10 років роботи управління утриманцям було виплачено більше 27 млн. гривень.

- Відповідно до законодавства Фонд також надає постраждалим на виробництві цілий комплекс медико-соціальних послуг. На які ж саме медико-соціальні послуги можуть розраховувати постраждалі на виробництві?

- Дійсно, Законом передбачені медико-соціальні послуги, що може отримати потерпілий. Це лікування, як амбулаторне так і стаціонарне, санаторно-курортне лікування, реабілітація, забезпечення ліками, протезування, ортопедичне взуття, слухові апарати, зубопротезування, забезпечення засобами пересування (костилі, милиці, коляски), необхідні догляди (спеціальний, побутовий, медичний), дієтичне харчування, працевлаштування, перенавчання, забезпечення автомобілем тощо.

Єдине, для надання цих послуг обов'язково необхідний висновок МСЕК.

- Тобто, Фонд несе всі видатки по відшкодуванню грошової допомоги, лікування і т.і. А якщо, наприклад, в результаті нещасного випадку на виробництві постраждалого забирає швидка допомога і йому терміново необхідне оперативне лікування, тобто, постраждалий потрапляє до лікарні і йому потрібна термінова операція, а матеріалів, які підтверджують, що випадок дійсно пов'язаний з виробництвом ще немає. В цьому випадку Фонд також сплачує за його лікування чи це повинні робити родичі, підприємство?

- У цьому випадку також всі витрати бере на себе Фонд. За договорами, що укладено з лікарнями, управління повністю відшкодовую вартість лікування. У випадках, коли на початку лікування ще не складено актів розслідування нещасних випадків, відшкодування за лікування розпочинається з першого дня лікування одразу після надходження таких актів. Ні підприємство, ні потерпілі не повинні самі сплачувати за своє лікування. Повторюю, всі видатки бере на себе Фонд.

За роки існування на медико-соціальні послуги управлінням було витрачено більше 30 млн. гривень.

- Дуже часто в результаті нещасних випадків постраждалі потребують протезування кінцівок або інших засобів технічної реабілітації. Фонд також займається цим питанням чи «спасіння утопаючих, справа самих утопаючих» - це залишається проблемою самих постраждалих?

- Звісно ні. Якщо у потерпілого є всі показання для протезування, що визначені МСЕК, управління повністю бере на себе протезування такого потерпілого. Проводиться протезування будь-якої складності (і ендопротези, і протези очей, зубів, кінцівок і т.д.). На обліку в управлінні є чимало потерпілих, які отримали протези кінцівок. Наприклад, одному з потерпілих було виконано складне протезування всіх чотирьох кінцівок, після якого людина повернулась до повноцінного життя, має сім'ю, дітей, а теьних послуг за наслідками нещасних випадків Фонд також проводить профілактичну роботу щодо попередження нещасних випадків на виробництві. Не могли би Ви стисло проінформувати, яким чином проводиться ця робота в управлінні? Яким чином впливає така робота на рівень травматизму в місті?

- Дійсно, крім питань відшкодування потерпілим на виробництві матеріальної шкоди, управління разом з іншими структурами, що здійснюють контроль за станом охорони праці, активно бере участь у профілактиці нещасних випадків. Страховими експертами управління проводиться активна робота з попередження нещасних випадків - це і перевірки стану профілактичної роботи на підприємствах, і надання консультацій, проведення засідань «круглих столів», допомога роботодавцям у розробленні нормативних документів з питань охорони праці на підприємствах і багато інших заходів. Страховими експертами управління на підприємствах міста було виявлено, Ви тільки замислитеся, більше 90 тис. порушень з питань охорони праці.

Завдяки проведеній роботі кількість нещасних випадків з року в рік знижується. Так, наприклад, у 2004 році було складено 1032 акта Н-1 а у 2010 році - 504 акти, а смертельно травмовано у 2004 – 52 людини, а у 2010 році – 30. Вважаю, що динаміка зниження виробничого травматизму (майже у 2 рази) є досить показовою і позитивною. Адже, за кожним нещасним випадком стоїть здоров'я, а іноді і життя людини, і відповідно нормальне повноцінне життя родини та майбутнє дітей.

- Відомо, що фахівців з питань охорони праці навчають лише декілька вузів, і кваліфікованих кадрів з цих питань на підприємствах не вистачає. Не рідко, коли на посадах працівників, що відповідають за охорону праці, працюють особи, які не мають відповідної підготовки з цих питань. Чи бере участь Фонд у навчанні, професійній підготовці спеціалістів, що вирішують питання охорони праці на підприємствах, та підвищенні їх кваліфікації?

- Дійсно така проблема існує. Але управління з свого боку в межах можливостей щорічно проводить за кошти Фонду навчання та перенавчання спеціалістів, що вирішують питання охорони праці на підприємствах міста. За результатами тендерних торгів визначається учбовий заклад, на базі якого проводиться таке навчання. Запрошуються слухачі в більшості випадків найбільш травмонебезпечних галузей виробництва. Після навчання за результатами тестування видаються відповідні посвідчення. Крім того, страховими експертами управління постійно проводяться семінари-наради з фахівцями з питань охорони праці, надається практична допомога в нагальних питаннях з цього напряму.

- Неодноразово з'являється інформація, що такий-то роботодавець приховав нещасний випадок, що стався з його працівником під час виконання трудових обов'язків. Але ж в цьому випадку роботодавець порушує діюче законодавство, і в результаті таких протиправних дій постраждалий не може отримати належну йому допомогу. Ми знаємо, що управління активно працює в напрямі виявлення таких випадків. Прошу Вас розповісти, яким чином проводиться така робота?

- Ви знаєте, дійсно на сьогодні, на жаль, такі випадки непоодинокі. Роботодавці порушують закони та приховують випадки травмування працівників на своїх підприємствах. І з їх вини, як Ви правильно кажете, ці люди зовсім соціально незахищені, не отримують жодної копійки допомоги ні від держави, ні від роботодавця. Тому управління в тісній співпраці з прокуратурою, профспілками, Київською міськдержадміністрацією, медичними закладами міста активно проводить роботу з виявлення таких випадків, їх належного оформлення та відповідно виплати відповідних страхових виплат. Тільки за цей рік було виявлено 31 прихований нещасний випадок.

Крім цього, є непоодинокі випадки, коли людина оформлена на роботу неналежним чином або взагалі виконує роботу без належного оформлення. В цьому випадку при настанні нещасного випадку на виробництві вона також залишається соціально незахищеною. І знову ж таки з вини роботодавця, який свідомо оформив працівника таким чином.

- А зарплати «в конвертах»?

Держава веде активну боротьбу з таким явищем. І на сьогодні це питання нівелюється. Але Ви ж розумієте, що всі страхові виплати призначаються, виходячи із розміру офіційної заробітної плати. Тобто, якщо людину оформили на мінімальну заробітну плату – вона і отримує мінімум.

На останок хочу запевнити, що колектив управління і надалі буде стабільно працювати, щоб забезпечити соціальний захист людей праці, піклуватися про ефективне виконання всіх покладених на управління завдань. Бажаю Вам, шановні, здоров'я, ладу в сім'ях , безпечної праці.

 

 
Copyright © 2008. Всі права захищені
м. Київ, 03113, пров. Артилерійський, 7-9